Заява фракції "Блок Литвина" з приводу ситуації, що склалася навколо Південної Осетії

Фракція «Блок Литвина» у Верховній Раді України та Народна Партія висловлюють глибоке занепокоєння з приводу загострення ситуації навколо Південної Осетії. Сьогодні є певні підстави зробити перші висновки та з об'єктивних позицій подивитися на роль нашої держави в політичних процесах у Чорноморському регіоні.

Ситуація показала, що застосування збройної сили, на жаль, ще залишається одним з інструментів для використання “заморожених" конфліктів на пострадянському просторі з метою загострення ситуації в інтересах інших держав. Перебіг подій на Кавказі був певним чином передбачуваним. За останні роки відбувається посилена мілітаризація цього регіону, Зростає і конфліктний потенціал в цілому в Чорноморському регіоні, який стає однією з основних зон протистояння між Росією та Заходом, зокрема, за доступ до енергоресурсів та маршрутів їх транспортування.

Джерелом цих конфліктів виступає не тільки зовнішній чинник. Для України вони тісно пов'язані із зменшенням ефективності та впливу державної влади, її ерозією. За таких умов зовнішня конфронтація стає одним із засобів відволікання суспільної уваги від внутрішніх негараздів. Слабка економіка та зубожіння населення стають причиною зростання екстремізму, у тому числі релігійного та етнічного. Це стосується практично всіх країн Причорномор'я.

Безпосередньо для України конфлікт на Кавказі виявив також очевидну слабкість, вкрай низький професіоналізм вітчизняної дипломатії. Зокрема, в кризовій ситуації об'єднання ГУАМ показало свою повну безпорадність, хоча тема розв'язання “заморожених" конфліктів декларувалась як одна з головних у його діяльності. Очевидно, що українське керівництво не мало сценарію дій на випадок збройного конфлікту, не прорахувало всі ризики, які можуть виникнути в цій ситуації. Звідси - нервова реакція, відсутність узгодженої позиції, а інколи - красномовне мовчання високих посадовців.

Дається взнаки і політика подвійних стандартів, якої дотримується нинішнє українське керівництво. Громадськість досі не почула ставлення України до «косовського прецеденту» і її бачення в цьому контексті статусу невизнаних країн на пострадянському просторі. Так само українське зовнішньополітичне відомство мляво відреагувало на висловлювання румунського президента Траяна Бесєску, який фактично поставив під сумнів належність до України Придунав'я.

Які висновки має зробити Україна з конфлікту на Кавказі? По-перше, потрібний радикальний перегляд її зовнішньої політики, включаючи чорноморський вектор. Вона має бути спрямованою на створення комплексної системи безпеки з урахуванням інтересів всіх без винятку країн регіону, забезпечення територіальної цілісності держав та непорушності їх кордонів, захист прав людини, мирне розв'язання суперечок та конфліктів.

Ми рішуче засуджуємо практику вирішення цих проблем вогнем і кров'ю!

За таких умов варто відмовитись від орієнтації виключно на один центр сили - на ГУАМ, який довів свою неефективність, і будувати рівноправні відносини з усіма державами Причорномор'я. Не останню роль тут має відігравати неухильне дотримання і вдосконалення чинного законодавства, яке регулює цю сферу, зокрема, Закону “Про основи національної безпеки України". Основою зовнішньої політики має стати відмова від форсованого вступу України до НАТО та поступові кроки з набуття міжнародне визнаного нейтрального статусу з реальними гарантіями незалежності і безпеки держави. По-друге, події на Кавказі ще раз нагадали, що гарантія національної безпеки це, передусім, боєздатні Збройні Сили.

Отже потрібно радикально змінити ставлення до оснащення їх сучасною бойовою технікою та озброєннями. Нинішній стан фінансування армії, спеціальних служб та підрозділів, попри всі заяви високих урядовців, не відповідає ані вимогам часу, ані тим викликам, які сьогодні постали перед державою. По-третє, необхідно, нарешті, навести елементарний порядок всередині країни, забезпечити стабільність влади та суспільства, на ділі повести боротьбу з тотальною корупцією та бідністю. Відмова від подвійних стандартів у зовнішній політиці повинна супроводжуватися відмовою від подвійних стандартів у політиці внутрішній, тобто реальним утвердженням верховенства права. Саме в такій площині варто розглянути порушені проблеми на засіданні Верховної Ради України.