Алмаз. Це загадковий мінерал, який за блиском, красою і твердістю переважає все інше коштовне каміння. У природі рідко знаходять алмази вагою більше 20 каратів. (Один карат = 0,2 г), а ті, що важать більше 100 каратів, відомі поіменно. Найбільший у світі алмаз – “Куллінан” (необроблений), вагою 3106 кар., знайдений 1908 року в ПАР. Унікальний алмаз з іменем “Орлов” (оброблений, вага 189,62 кар.) зберігається в Алмазному фонді Росії. 
Цікава історія у цього дорогоцінного каменя, який у обробленому вигляді називають діамантом. Знайдено його в Індії ще у XVII ст. У Росію він потрапив так. Були в імператриці Катерини ІІ два знамениті свого часу фаворити (коханці): граф Григорій Орлов і князь Григорій Потьомкін. Між ними часто виникали суперечки за лідерство у володінні серцем розбещеної цариці. Змагалися вони у підношенні цариці дарунків. Потьомкін у цьому плані переважав свого суперника: завойовуючи все нові території, він, навідуючись час від часу в Петербург, доповідав у ліжку коханці-імператриці про свої здобутки. Останній здобуток змусив заговорити про князя всю Європу. Потьомкін привіз Катерині бочку золота, яку подарували йому купці Златополя (тепер входить до складу Новомиргорода). Розлючений граф Орлов стукнув “світлішого” більярдним києм по голові і виштрикнув йому око. А офіційно оголосили, що князь втратив його в бою.
А Григорій Орлов помчав в Індію. Йому було відомо про знайдений багато років тому найбільший на той час алмаз, і він вирішив його придбати. У що обійшовся графові презент для цариці, можна лише здогадуватися: адже один карат обробленого білого (найціннішого) алмаза коштує близько мільйона доларів США. Алмаз, як уже сказано, важив близько 190 каратів. Але хіба для вельмож катерининського оточення щось значили сотні мільйонів – на них працювала уся кріпацька імперія...
Про алмази України існує немали гіпотез і припущень, але справжніх розробок родовищ немає. І це тому, що пошуки цього найціннішого мінералу не проводилися. Усім відомий наш Заваллівський графітовий комбінат – єдиний не лише в Україні, а й у всіх країнах колишнього СРСР. Він працює на місцевій сировині. Спеціалісти знають, що графіт і алмази – це споріднені природні утворення. При підвищенні температури у земній корі до більш як 1500 градусів графіт стає алмазом. Таким чином можна припустити, що в надрах нашого Побужжя зберігаються поклади алмазів.
Алмазність поблизу графітових родовищ давно доведена. Пошлюся на монографію, видану 1970 року Академією наук України “Алмазоносність південно-західної околиці російської платформи”. На стор. 34 повідомляється: “У Побужжі відомий Заваллівсько-Хащуватський вивершений комплекс… Цей район прорізаний системою р. Бугу і в спущених відкладеннях приток його, Синиці і Синюхи, що знаходяться поблизу вивершеного комплексу порід, виявлено скупчення кристалів піропу і алмазу”.
На завершення зазначу: родовища алмазів, за офіційними даними, в Україні виявлено (не розроблено) в Донбасі (Приазов'я). Наша область теж входить до числа алмазоносних. Але пошуки цінного мінералу мають продовжуватися. Процитую у цьому зв'язку відповідь О. Рибальченку, яку за дорученням Адміністрації Президента України йому надіслав Держкомгеології. “Тепер проводяться бурові роботи для оцінки перспективних на алмази ділянок. У окремих місцях виявлено супутників алмазів…” Вважаю, пошуки треба продовжувати. Можливо, у надрах нашої області десь завалявся “Орлов”, а то й “Куллінан”?!