Минулоріч в країні Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував 113 порушень свободи слова, за які несе відповідальність українська сторона. Це суттєво менше довоєнного періоду, однак на третину більше від кількості порушень 2023 року.
Як змінилась ситуація зі свободою слова на Кіровоградщині і чи відчувають місцеві медійники поступове звуження професійних прав і свобод, ми поговорили з редакторами і журналістами регіону.
Повернення в онлайн
Почнемо з позитиву. На початку вересня 2024 року депутати Кропивницької міської ради підтримали проєкт рішення, яким повернули обов’язкову онлайн-трансляцію засідань ради та постійних депутатських комісій. Цьому голосуванню передувала тривала робота медійників та представника ІМІ в регіоні, зокрема, зустріч журналістів і чиновників, колективне звернення, комунікація з депутатами тощо. Повернення таких трансляцій у режимі реального часу, які тимчасово заблокували у травні 2024 року, ініціювали місцеві журналісти на закритій зустрічі редакторів регіональних медіа із секретарем Кропивницької міськради Олегом Колюкою у серпні минулого року. Говорили представники ЗМІ й з депутатами міської ради, аби донести до обранців важливість та доцільність онлайн-трсанляцій.
На початку вересня журналісти звернулись до місцевої влади з листом-зверненням, під яким свої підписи поставили представники видань “Гречка”, “Точка доступу”, “CBN”, “Перша електронна газета”, “Без купюр”. Узгоджена позиція місцевої медіаспільноти вплинула на депутатів, вони підтримали проєкт рішення та повернуши трансляції в ефір.
Колективне звернення, ініційоване представником ІМІ у Кіровоградській області. Фото: Павло Лісниченко
Кропивницькі депутати з Кіровоградської облради подібних ініціатив не проявляють. Відеофіксація сесійної діяльності ради відбувається, однак онлайн-трансляції не ведуться з початку повномасштабної війни. В спілкуванні з регіональним представником ІМІ депутати пояснювали це рішення наявними протоколами безпеки. Аргументація загалом зрозуміла, хоча й доволі сумнівна, враховуючи, що в Кропивницькому відстань від міської до обласної рад близько 250 метрів. Втім онлайн-трансляції засідань сесій та депутатських комісій Кіровоградської облради все ще відсутні.
Комунікації державного рівня
Проблема комунікації Президента, його Офісу та й взагалі органів влади державного рівня з медійниками далеко не нова. Започаткована ще до війни концепція – спілкуватись з медійниками лише за крайньої необхідності, лишається актуальною. Тут тобі і ситуація з пріоритетністю діалогу із західними медіа перед українськими, за яку свого часу доводилось пояснювати прессекретареві Президента Сергію Никифорову. І тиск на медійників, в якому самі журналісти звинувачували Офіс Президента та який офіційно засудив сам Зеленський. Та якщо на рівні національних видань якась комунікація все ж відбувається, регіональні ЗМІ практично повністю ігноруються, навіть коли для діалогу, здалось би, підготовлені усі умови.
Для Кропивницького подією, що яскраво це проілюструвала, стало засідання конгpесу місцевих та pегіональних влад, на яке 20 серпня 2024 року мав приїхати Володимир Зеленський. Журналістам пообіцяли нехай коротенький, однак преспідхід Президента. Місцевих медійників тоді зібрали в окремій залі з трансляцією події. Туди ж час від часу виходили спікери конгресу, давали коментарі й повертались до самого заходу. Однак виявилось, що самі журналісти не можуть покинути приміщення до завершення заходу.
Журналістка "Точки доступу" Анна Добрань, яка була там, розповідає – склалось враження, що місцеві медіа просто проігнорували.
“У підсумку, коли він вже поїхав, журналістів випустили, по іншому не скажеш, у зал, де ще тривало засідання ради. Ну тобто нас тримали подалі від Президента, позбавили можливості поставити йому питання”, – згадує вона.
Запити замість спікерів
Мають журналісти проблеми й зі спікерами місцевого рівня. Якщо бути точними, мова про посадовців місцевих рад, до яких під час повномасштабної війни стало вельми непросто підійти за необхідним коментарем.
“Минулого року відчувалася проблема з отриманням коментарів від чиновників міської ради. Після організації зустрічі з секретарем міської ради Олегом Колюкою за сприяння регіонального представника ІМІ, ситуація покращилась. Ми оперативно отримували інформацію від пресслужби міської ради, проте зараз ситуація почала погіршуватися. Наприклад, можемо не отримати коментар чи чекати брифінг тижнями“, – коментує ситуацію журналістка “Точки доступу” Катерина Федченко.
Підтримує колегу й редакторка видання “Гречка” Анастасія Дзюбак. Медійниця пояснює, часто новинарі потребують оперативної інформації від чиновників хоча б в форматі підтвердження чи спростування уже наявних даних. Втім на спроби сконтактуватися з необхідним чиновником отримують стандартизовану відповідь – “пишіть запит”.
“Іноді витягування відповіді затягується на тижні, а завершується офіційним брифінгом, коли всім журналістам в один день дали відповідь. І тут ми постаємо перед вибором: чи дати новину оперативно, чи у свинячий голос із часто формальною відповіддю посадовця, у той час, як це вже давно без врахування жодних стандартів рознесли анонімні телеграм-канали”, – резюмує журналістка.
Налагодження діалогу
Враховуючи, що після минулорічної зустрічі медійників з керівництвом міста ситуація, хоч і короткостроково, трохи покращилась – повернулись онлайн-трансляції сесій міськради, а отримати коментарі від посадовців стало дещо простіше, регіональний представник ІМІ ініціював ще одну зустріч. Спілкування редакторів з секретарем Кропивницької міської ради Олегом Колюкою заплановано на першу половину лютого.
Така комунікація працює. Так, обласне друковане видання “Кіровоградська правда”, попри певні проблеми з наданням запитуваної інформації, які журналісти мали зі Світловодською та Долинською міськими радами, змогла поновити нормальну комунікацію. Підкреслює газета й співпрацю за місцевим ТЦК, кіберполіцією та іншими організаціями. За словами власниці видання Олени Сідорової, це допомагає публікувати більше суспільно корисної інформації, поширення якої потребують правоохоронці та армія.
“Ми адаптуємось до наявних умов. Намагаємось дотримуватись рекомендацій правоохоронних органів щодо публікацій інформації, зокрема витримувати паузу, інформучи громади про наслідки “прильотів”. І хоча не завжди нам це подобається, однак працюємо з тим що є. Звісно, не йдеться про стороннє цензурування, це, скоріше, наше внутрішнє рішення зважати не лише на оперативність, а й на безпекову ситуацію. Тримаємо баланс, так би мовити”, – говорить вона.
Подібну позицію підтримує й редакторка видання СBN Мирослава Липа, яка відзначає покращення комунікації між журналістами та Кропивницькою міською радою, що відбулось минулоріч. І хоча не всі питання вдається вирішувати вчасно, та все ж конструктивний діалог допомагає уникнути додаткових ускладнень в роботі медійників.
Проблеми без висвітлення
Кричущих порушень свободи слова на Кіровоградщині минулоріч не було. Звісно, не обходилось без інцидентів, вибіркових відповідей на незручні питання в інфозапитах журналістів, відсутність коментарів щодо наслідків прильотів чи вибірковість у доступі до чиновників. Та все ж до рівня систематичного перешкоджання ці події не дотягували.
Невже Кіровоградщина є винятком в загальноукраїнській тенденції збільшення кількості порушень свободи слова? Це не зовсім так. З одного боку, регіон зачасту перебуває досить далеко від епіцентрів скандалів чи глобальних подій. Так було до повномасштабної війни, так продовжується й нині. З іншого боку, місцева медіаспільнота хоча й час від часу об’єднується для вирішення спільних проблем, як це було з онлайн-трансляціями сесій, та все ж доволі неохоче заявляє про допущені в їхній бік порушення в публічному просторі.
За минулий рік до регіонального представника ІМІ неодноразово звертались медійники з проханням допомогти вирішити проблеми з доступом до інформації. Допомогти, однак не робити ситуацію публічною, бо, мовляв, це може зіпсувати відносини з тими чи іншими спікерами. Але відсутність публічності, скоріше, шкодить, ніж допомагає. Адже відсутність фіксації проблеми не дає можливості показати її системність, через це важче ініціювати її вирішення. Переконати в цьому місцевих медійників – одна з ключових задач місцевого рівня на поточний рік.
Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews
Думки, викладені у блозі, відображають винятково думку автора, редакція Точки доступу може її не поділяти.
#змі