Виверження підводного вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай, яке сталося у 2022 році, спричинило рідкісне атмосферне явище. Замість типової для потужних вулканічних вибухів реакції з нагріванням верхніх шарів атмосфери науковці зафіксували аномальне охолодження стратосфери. Про це повідомляє Kirovograd з посиланням на Daily Galaxy.
За даними Daily Galaxy, головним чинником стала величезна кількість водяної пари, яку вибух підняв високо в атмосферу. Йдеться приблизно про 146 тераграмів води. Такий обсяг становить близько 10% від усієї водяної пари, яка зазвичай міститься у стратосфері.
Дослідник Лабораторії реактивного руху NASA Луїс Мільян зазначав, що цей показник майже у чотири рази перевищив обсяг вологи, пов’язаний із виверженням вулкана Пінатубо у 1991 році. Саме тому подія в районі Тонги стала одним із найпомітніших природних експериментів для вивчення верхніх шарів атмосфери.
Чому вулкан охолодив стратосферу
Зазвичай великі виверження викидають у повітря значну кількість сірчаних сполук. Вони формують сульфатні частинки, які можуть змінювати радіаційний баланс атмосфери. У випадку Тонги процес пішов інакше.
Кальдера вулкана розташовувалася приблизно на глибині 150 метрів під водою. За оцінками фахівців, така глибина виявилася критичною: магма отримала доступ до океанської води й миттєво перетворила її на пару, але водяний тиск ще не був достатнім, щоб повністю стримати вибух.
У результаті в атмосферу потрапила не лише вулканічна хмара, а й винятково велика маса водяної пари. Вода частково перехопила сірчані речовини, які за інших умов могли б відіграти помітнішу роль у нагріванні стратосфери.
Волога почала виводити тепло у космос
Науковці пояснюють незвичний ефект тим, що водяна пара у стратосфері поводиться не так, як сульфатні аерозолі після звичайних вулканічних вивержень. Якщо сульфати можуть діяти як шар, що впливає на утримання тепла, то надлишкова волога після вибуху Тонги сприяла випромінюванню енергії назовні.
За наявними оцінками, це призвело до зниження температури в окремих частинах стратосфери приблизно на 0,5–1 градус Цельсія. Такий результат став несподіваним для дослідників, оскільки спочатку після виверження обговорювався можливий зв’язок із потеплінням атмосфери.
Професорка Лідського університету Аманда Мейкок наголошувала, що подія біля Тонги не стала причиною рекордної спеки 2023 та 2024 років. За її словами, науковці перевіряли цю гіпотезу, однак прямого впливу виверження на глобальні температурні рекорди не підтвердили.
Хвиля від вибуху кілька разів обійшла планету
Сила виверження була настільки великою, що атмосферна хвиля тиску обійшла Землю чотири рази. Наслідки вибуху фіксували не лише в районі Тихого океану. У Середземному морі спостерігали явище метеоцунамі — коливання рівня води, спричинене змінами атмосферного тиску.
Подія стала унікальною також через те, що вибух фактично доставив величезний обсяг океанської води до висот, близьких до межі космосу. Саме цей «водяний слід» продовжує цікавити кліматологів і фахівців з атмосферної хімії.
Водяний слід Тонги залишатиметься в атмосфері роками
Згідно з дослідженнями, наприкінці 2025 року рівень вологи у стратосфері все ще залишався вищим за норму. Це означає, що наслідки вибуху не обмежилися першими місяцями після виверження.
Науковці очікують, що надлишкова водяна пара впливатиме на хімічні процеси у верхніх шарах атмосфери до кінця 2020-х років. Йдеться, зокрема, про реакції, пов’язані зі складом стратосфери та її температурним режимом.
Дослідники продовжують відстежувати, як саме змінюється концентрація вологи після виверження, і наскільки швидко стратосфера повертається до звичних показників.
Читайте також: нова теорія про утворення родовищ золота: у чому ключова роль вулканів?