FP-7 готують до бойового застосування: що відомо про українську балістику, характеристики

Українська балістична ракета FP-7 може перейти до бойового застосування вже протягом найближчих тижнів. Як зазначає редакція Kirovograd, з посиланням на nv, розробник одночасно продовжує льотні випробування значно потужнішої FP-9, заявлена дальність якої перевищує 800 кілометрів. Обидва проєкти реалізує українська оборонна компанія Fire Point.

Про поточний стан програм розповіла CEO компанії Ірина Терех під час міжнародної виставки оборонної промисловості MSPO-2026 у Польщі. За її словами, FP-7 подолала два з трьох передбачених етапів випробувань. Точну дату розгортання ракети не називають, однак у Fire Point оцінюють очікування тижнями, а не місяцями.

FP-7 залишився один етап випробувань

Розробка FP-7 вийшла на завершальну стадію. Ракета вже пройшла наземні перевірки та льотні тести, після яких має відбутися військове випробування в межах процедури кодифікації.

Ірина Терех заявила, що виріб може стати операційним «дуже скоро». Водночас прогноз виробника ще не означає автоматичного початку серійного застосування: для цього необхідні успішне завершення тестів, кодифікація та відповідне рішення Сил оборони.

За оприлюдненими раніше характеристиками, FP-7 належить до класу тактичних балістичних ракет наземного базування. Її створюють для ураження об’єктів у ближньому оперативному тилу противника.

Дані про дальність FP-7 у відкритих публікаціях відрізняються. Під час презентації проєкту вказували показник до 200 кілометрів, тоді як у пізніших повідомленнях фігурувала дальність до 300 кілометрів. Остаточні серійні характеристики компанія офіційно не деталізувала.

Які характеристики мають FP-7 та FP-9

Усі наведені параметри є заявленими розробником або представленими у відкритих матеріалах. Під час завершальних випробувань характеристики ракет можуть уточнюватися.

КІВ, або кругове імовірне відхилення, показує точність системи: це радіус кола, в межах якого, за розрахунками, мають опинитися 50% боєприпасів. Отже, менше значення КІВ означає вищу заявлену точність.

Швидкість FP-7 у 1500 метрів за секунду відповідає приблизно 5400 кілометрам за годину, а FP-9 зі швидкістю до 2200 метрів за секунду може розганятися приблизно до 7920 кілометрів за годину. Фактична швидкість змінюється на різних ділянках траєкторії.

Висота польоту FP-7 у відкритому доступі не наводиться. Так само Fire Point не оприлюднила максимального часу польоту FP-9. Називати конкретні значення цих параметрів без підтвердження виробника було б некоректно.

Як ракета проходить шлях до війська

Випробувальний цикл нового ракетного озброєння складається з кількох послідовних етапів. На кожному із них інженери та військові перевіряють окремі характеристики системи.

Перший етап передбачає наземне й лабораторне тестування. Окремо перевіряють двигун, системи керування, навігаційне обладнання, джерела живлення, корпус та інші компоненти.

Після цього проводяться льотні випробування. Вони дають змогу оцінити роботу ракети в реальних умовах: від моменту запуску до проходження траєкторії та досягнення заданої точки.

Третій етап — військове тестування. Воно є частиною процедури кодифікації та фактично означає перевірку системи в умовах, максимально наближених до бойових.

Основні етапи мають такий вигляд:

1. Лабораторна перевірка систем і підсистем.
2. Наземні випробування двигуна та обладнання.
3. Контрольні льотні запуски.
4. Військове тестування.
5. Кодифікація та допуск до експлуатації.

За словами Ірини Терех, FP-7 уже пройшла перші два основні рівні. Саме тому компанія говорить про можливий перехід до операційного застосування у стислі строки.

Окремо Fire Point розробляє FP-7.X — варіант ракети, який має стати основою українського протибалістичного комплексу Freyja. У червні 2026 року компанія повідомила про керований маневрений політ цього виробу. FP-7.X і ударну FP-7 не варто ототожнювати: це споріднені, але призначені для різних завдань системи. Reuters підтверджував проведення випробування FP-7.X.

FP-9 уже проходить льотні випробування

Далекобійна FP-9 перебуває на другому етапі — льотних тестуваннях. Її заявлена дальність становить до 855 кілометрів, а маса бойової частини може сягати 800 кілограмів.

Таке поєднання дальності та бойового навантаження переводить FP-9 до іншої категорії можливостей порівняно з FP-7. Ракета призначена для ураження віддалених і захищених об’єктів, однак конкретні варіанти бойової частини та системи наведення публічно не розкриваються.

У медіа FP-9 порівнюють з американською ATACMS, проте це порівняння є умовним. Максимальна дальність окремих версій ATACMS становить близько 300 кілометрів, тоді як заявлений показник FP-9 майже утричі більший. Водночас достовірне порівняння можливе лише після завершення тестів і підтвердження характеристик української ракети.

FP-9 має розвивати швидкість до 2200 метрів за секунду та підійматися приблизно на 70 кілометрів. На завершальній ділянці польоту балістична траєкторія і висока швидкість скорочують час реагування протиповітряної оборони.

Випробування FP-9 створюють окремий виклик

Головною проблемою для розробників стала велика дальність ракети. Українські полігони не дозволяють без обмежень провести пуск FP-9 на максимальну відстань у межах контрольованої території.

Через це льотний етап може поступово перейти у військове тестування. Ірина Терех припустила, що повноцінну перевірку системи доведеться проводити безпосередньо під час її застосування проти російських військових цілей.

Це не означає, що ракета буде використана без попередніх перевірок. До такого етапу допускають вироби, основні системи яких уже пройшли наземні та скорочені льотні тести. У бойових умовах можуть перевіряти передусім максимальну дальність, точність і роботу комплексу на повній траєкторії.

Подібний порядок одночасно прискорює отримання практичних результатів і підвищує вимоги до контролю запуску. Кожен пуск дає інженерам телеметричні дані, необхідні для коригування програмного забезпечення, навігації та параметрів польоту.

FP-7 і FP-9 мають різне призначення

Обидві розробки належать до балістичного озброєння, але розраховані на різну дальність і різне бойове навантаження.

FP-7 є компактнішою тактичною системою. Її потенційними перевагами можуть бути мобільність пускової установки установки, коротший цикл підготовки та можливість швидше залишити стартову позицію після запуску.

FP-9 створюють як значно потужніший далекобійний комплекс. Заявлена 800-кілограмова бойова частина дозволяє розглядати її як засіб ураження великих або укріплених об’єктів. Водночас офіційний перелік можливих цілей розробник не публікував.

Наземний мобільний запуск дає змогу переміщувати комплекси та приховувати їхнє розташування. Точна конфігурація пускових установок, кількість ракет на одній машині й нормативний час підготовки до старту не розголошуються.

«Тижні, а не місяці»: коли FP-7 може надійти до війська

Найближчою до операційного використання залишається FP-7. За оцінкою керівництва Fire Point, завершення необхідних процедур може зайняти кілька тижнів.

Проте компанія не оголосила конкретної дати першого бойового застосування. Не повідомляється також про початок серійного виробництва ударної версії або кількість ракет, які потенційно можуть отримати Сили оборони.

FP-9 потребує більше часу, оскільки залишається на стадії льотних випробувань. Для неї ключовим завданням стане підтвердження максимальної дальності, заявленої точності та надійності всіх систем під час повноцінного польоту.

Fire Point одночасно просуває два різні балістичні проєкти. FP-7 пройшла два основні етапи випробувань і, за прогнозом компанії, може наблизитися до бойового розгортання протягом кількох тижнів. FP-9 поки проходить льотні тести, але має значно більші заявлені можливості — дальність до 855 кілометрів, швидкість до 2200 метрів за секунду та бойову частину масою до 800 кілограмів.

Оприлюднені характеристики залишаються даними розробника. Частина параметрів, зокрема максимальна висота FP-7 і тривалість польоту FP-9, не розкривається. Остаточно оцінити можливості обох ракет можна буде після завершення випробувань, кодифікації та офіційного підтвердження їхнього прийняття до експлуатації.

Читайте також: «Бандероль» отримала наземний запуск: що відомо про російську дрон-ракету та її характеристики