Гроші не пахнуть: чому цей фразеологізм пов’язаний з “туалетною темою”, – Авраменко

Гроші не пахнуть: чому цей фразеологізм пов'язаний з "туалетною темою", - Авраменко

Авраменко розкрив значення фразеологізму “гроші не пахнуть” / Колаж УНІАН, фото Reuters, фото скріншот

Гроші – “нескінченна розмова”, універсальний еквівалент вартості товарів, про який в народі існує чимало приказок та фразеологізм. Один з таких: “Гроші не пахнуть”.

Що означає цей вираз розтлумачив відомий український вчитель, філолог, мовознавець Олександр Авраменко в рамках своєї міні-лекції на YouTube. Спершу він пояснив історію виникнення фрази: 

“Це вислів латинського походження, його приписують римському імператору Веспасіану, який жив у першому столітті нашої ери. Саме цей імператор, аби збільшити прибутки, обклав податками громадські туалети. Його доброчесний син дорікнув батькові: “От як можна у такий мерзенний спосіб наповнювати державну казну?”. У відповідь Веспасіан узяв з тих доходів монету і підніс її до носа сина, запитавши, чи смердить вона”.

За словами Авраменка, саме так і утворився відомий вислів: “Гроші не пахнуть”. В сучасному значенні ним характеризують нечисте джерело прибутків або людей, які добувають гроші будь-яким способом, не завжди керуючись морально-етичними нормами чи законами. 

Коли слід звертатися до людини на “Ви”

Олександр Авраменко також пояснював, з якого віку до людини слід звертатися на “ви”. Як радять казати спеціалісти з етикету спілкування? Він наголосив, що так ми звертаємося до людей, які вже стали достатньо дорослими, щоб зватися підлітками, і уточнив їхній вік.

Також Авраменко пояснив, в яких випадках ми пишемо “ви” з великої літери, коли до когось звертаємося. Наприклад, в листівках. 

www.unian.ua