Українські назви місяців звучать дуже красиво, а деякі їхні значення зовсім не очевидні.
В українській мові кожен місяць року має унікальну назву і легко запам’ятовується. З давніх часів українці пов’язували назви місяців із погодними явищами та господарською діяльністю відповідно до пори року. Схожі слова є і в інших слов’янських мовах. Ми розповіли, чому місяці так називаються і які назви зовсім не очевидні.
Відео дня
Січень
Назву першого місяця року пов’язують зі словом “січа”, що означає розчищену від дерев ділянку лісу, найчастіше – для лісозаготівлі. У цей період наші предки займалися підсіканням дерев перед весняним викорчовуванням, що підвищувало врожайність земель. Схожі назви у першого місяця є в інших слов’янських мовах.
Існує й народне тлумачення того, чому січень так називається – начебто в цьому місяці обличчя січуть морози та вітри. Однак це тлумачення не має таких переконливих доказів, як версія про заготівлю лісу.
Інші українські назви місяця: просинець, прозимець, студень, вогневик.
Лютий
Найкоротший місяць року має значення “суворий”, “жорстокий”, “злий”. Така назва відображає характерні для кінця зими морози та хуртовини. У давні часи частіше лютим або лютнем називали нинішній січень.
Інші українські назви місяця: сніговій, казибрід, сніжень, бокогрій, межень, палютий.
Березень
Існує кілька версій, чому березень так називається. Найочевидніша – місяць названо на честь берези, яка зацвітає і виділяє сік на початку весни. За іншою теорією місяць отримав назву на честь березозолу – промислу спалювання берези для отримання золи, з якої виготовляють скло.
У давні часи березнем називали другий місяць весни, тобто нинішній квітень. А перший весняний місяць називався “марець”, що походить від імені бога рослинності та родючості Марса. Саме цю назву можна зустріти в українській літературі до 18 століття.
Інші українські назви місяця: сухий, марець, соковик, крапельник, весняний, зимобор.
Квітень
У давні часи другий весняний місяць українці називали “березень”. Нинішня назва стала масовою приблизно у 18-19 столітті. Слово “квітень” пов’язане з появою перших весняних квітів і зацвітанням дерев.
Інші українські назви місяця: березень, цвітень, красенець, снігогін, капельник, сочень.
Травень
Назва п’ятого місяця “травень”, вочевидь, пов’язана з травою, яка вкриває землю наприкінці весни. Це слово дуже давнє і зустрічається також в інших слов’янських мовах. У 17-18 столітті місяць називали “май” на латинський манер, однак у 20 столітті було відроджено традиційну слов’янську назву.
Інші українські назви місяця: май.
Червень
Українська назва першого літнього місяця червень походить від поширеної в Україні комахи “червець”, з черевця якої добувають червоний барвник кармін.
Ще одна версія, чому червень так називається, це поява червоних квітів. Однак ця теорія набагато менш переконлива.
Інші українські назви місяця: ізок, сінокіс, рум’янець, різноцвіт, гнилень, ґедзень, сонцекрес.
Липень
Назва сьомого місяця в українській мові пояснюється просто – у цей період зацвітає липа і починається збір липового меду. Для наших предків це була дуже важлива рослина.
Інші українські назви місяця: липець, косень, страдник, громовик, білень.
Серпень
Останній місяць літа наші пращури присвячували сінокосу та жнивам. Ось чому серпень так називається – у цей період не обходилися без серпа.
Інші українські назви місяця: жнивень, хлібосол, городник, копень, барильник, спасівець, зоряничник.
Вересень
Першому місяцю осені назву дав верес – дуже цінна медоносна рослина з пізнім цвітінням. Інші версії того, чому місяць вересень так називається, вченими вважаються недостовірними.
Інші українські назви місяця: маїк, сівень, покрійний, травник.
Жовтень
Українська назва другого осіннього місяця є унікальною і в інших слов’янських мовах не зустрічається. Пов’язана вона з пожовтінням листя. Борис Грінченко вважає, що жовтнем раніше називався вересень, а десятий місяць року українці називали листопадом.
Інші українські назви місяця: весільник, хмурень, грязень, передзимник, древопилень, зазимник.
Листопад
Пов’язана з опаданням листя назва листопад поширилася Україною із західних областей, куди осінь приходить пізніше. У центральних і східних регіонах останній осінній місяць називали “грудень”, а перший зимовий місяць називався “студнем”. Там дерева до цього часу вже стояли голі.
Інші українські назви місяця: напівзимник, братчини, перезимник, падолист, листогній.
Грудень
Перший місяць зими й останній місяць року раніше називався “студень”. Сучасна назва грудень поширилася Україною до 19 століття і означає замерзлі грудки землі, а також закінчення посіву озимих.
Інші українські назви місяця: студень, просинець, стужайло, вітрозим, лютовій, студинець, андріїв.
Коментувати