За словами експертів, у такому випадку варто звернутися до відповідного спеціаліста.
Останнім часом багато уваги прикуто до психічного здоров’я дітей, особливо через додатковий тиск, спричинений пандемією та соцмережами. За інформацією благодійної організації Place2Be, яка займається питаннями психічного здоров’я дітей та молоді, кожна п’ята дитина має проблеми з психічним здоров’ям, половина з них виявляє їх у віці до 14 років. Видання The Independent запитало у фахівців, чи можуть діти хворіти на депресію та як це визначити, і що в такому разі робити батькам.
Чи можуть діти мати депресію?
Доктор Себ Томпсон, психолог-консультант CAMHS у Cygnet Health Care зазначив, що впродовж останніх п’яти-шести років частота діагностованих психічних розладів у дітей та молоді у віці від 6 до 19 років приблизно сягає з одного з дев’яти до одного з шести.
“Як і в дорослому віці, існує багато типів психічних розладів, які можуть впливати на дітей та підлітків, і найпоширеніші з них належать до сфери тривожності та поганого настрою. Це може варіюватися від легкого занепокоєння з приводу певної проблеми (наприклад, школи) до діагностованих психічних розладів, таких як панічний розлад, обсесивно-компульсивний розлад, посттравматичний стресовий розлад, труднощі з прив’язаністю або депресія”, – коментує психолог-консультант.
Відео дня
За його словами, інші психічні розлади менш поширені серед дітей, проте вони можуть початися у підлітковому віці, до прикладу, психоз, біполярний розлад або розлад харчової поведінки.
“Розлади нейророзвитку, такі як аутизм, СДУГ або синдром Туретта, також беруть свій початок у дитинстві, і хоча вони не є психічними розладами, молоді люди з цими розладами часто мають більший відсоток додаткових потреб у сфері психічного здоров’я”, – пояснив Томпсон.
Чи є фактори ризику дитячої депресії?
Фахівець наголосив, що психічні розлади рідко спричиняються однією конкретною ситуацією або фактором, який можна виявити. Здебільшого це поєднання різних тригерів.
“Однак ми знаємо, що чим більше несприятливих подій у дитинстві людина пережила, тим більша ймовірність того, що у неї виникнуть проблеми з психічним здоров’ям. Несприятливий дитячий досвід можна розглядати як стресові та потенційно травматичні події або ситуації, що відбуваються в дитинстві чи підлітковому віці, які в кінцевому підсумку шкодять почуттю безпеки, стабільності та приналежності до суспільства”, – зауважив Томпсон.
Психолог навів такі приклади, як жорстоке поводження або нехтування, домашнє насильство, розлучення батьків, напруженість у сім’ї, вживання наркотиків, одиничні або множинні епізоди травми.
“Не у всіх дітей і молодих людей, які пройшли через цей досвід, розвинуться проблеми з психічним здоров’ям, і є молоді люди, які, здавалося б, не мали жодного негативного досвіду в дитинстві, які потім розвивають психічні розлади. З огляду на це, схоже, існує взаємозв’язок між кількістю несприятливих подій у дитинстві та ймовірністю розвитку психічних розладів”, – підкреслив експерт.
Що робити в такому випадку?
Своєю чергою дитячий та підлітковий психотерапевт і представник Асоціації дитячих психотерапевтів Рейчел Мелвілл-Томас вважає, що батькам необхідно занепокоюватися тоді, коли дитина довго засмучена або має поганий настрій, втрачає інтерес до діяльності, яка їй раніше подобалася.
“Вони також можуть бути дратівливими і постійно втомлюватися – фахівці запитають, чи зберігаються ці симптоми протягом щонайменше двох тижнів. Часто підлітки в депресії не кажуть, що відчувають щось особливе, лише відчуття оніміння або порожнечі. Депресія також може супроводжуватися надмірною тривогою і бути основною причиною змін у режимі харчування або сну”, – пояснила вона.
Водночас Томпсон радить батькам або опікунам поставити собі такі запитання, якщо вони переймаються за психічний стан своєї дитини:
“Важливо пам’ятати, що діти та молодь постійно розвиваються і проходять свої віхи розвитку, і не забувати про типову поведінку, притаманну дорослішанням. Однак, якщо у вас є відчуття, що щось не зовсім правильно, прислухайтеся до цього відчуття. Якщо батьки підозрюють, що їхня дитина в депресії, першим кроком є візит до сімейного лікаря, щоб отримати оцінку, а потім побачити, як краще діяти далі. Це може бути дитяча психотерапія, пошук сенсу в розмовах чи іграх, або когнітивно-поведінкова терапія, коли змінюється хід думок, з додаванням медикаментозного лікування, якщо це необхідно”, – додав психолог.
Останні матеріали на тему виховання дітей
Раніше співзасновник корпорації Apple Стів Возняк розповів про найкращу стратегію виховання дітей, якої дотримувалися його батьки.
“Мої батьки дозволили мені слідувати своєму серцю. Коли ти справді чогось хочеш, щось любиш і це твоя пристрасть, батьки повинні підтримувати тебе в цьому. Не казати тобі: “Ні. Ти маєш вивчити ось це. Тобі слід піти ось до цієї школи”, – зауважив він, виступаючи перед випускниками Університету Колорадо, де колись навчався.
Своєю чергою психолог назвала фразу, яку батьки ніколи не повинні говорити маленькій дитині. Йдеться про те, коли дитина гуляє на майданчику та не хоче ніяк звідти йти, тоді батьки часто можуть сказати: “Я йду. Прощавай!” і справді починають іти геть. Коли малюк помічає, що батьки відійшли на деяку відстань, то швидко доганяє, адже боїться бути покинутим.
Коментувати