Кластер оборонних технологій Brave1, створений рік тому за ініціативи Мінцифри разом з оборонними відомствами та РНБО, значно прискорив появу технологічних засобів на фронті. Сьогодні на платформі зареєстровано вже понад 1600 розробок та 1000 виробників.
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Міністерства цифрової трансформації України.
“Наша головна ціль – прискорити появу технологічних засобів на фронті. Команда Brave1 досягає цього завдяки супроводу проєктів різного рівня готовності, грантовій підтримці перспективних розробок та створенню можливостей для акселерації розробників. Фактично ми є єдиною точкою входу для співпраці defense tech компаній, Сил безпеки та оборони, уряду, інвесторів, благодійних фондів – усіх тих, хто об'єднує зусилля задля перемоги за допомогою технологій”, – відзначила керівниця кластера Brave1 Наталія Кушнерська.
Робота кластера охоплює 12 пріоритетних вертикалей технологічних розробок, визначених Генштабом. Серед них БпЛА, роботизовані системи, навігація, штучний інтелект, зв’язок тощо – все те, чого найбільше потребують військові на передовій.
Ключові результати такі: понад 1600 розробок, зареєстрованих на платформі Brave1; 60 кодифікованих розробок, які готові до закупівлі або вже закуповуються державою; майже 1000 залучених українських виробників.
У кластері зазначають, що все більше компаній реєструють себе та свої розробки на платформі Brave1.
“Наприклад, влітку минулого року на платформі було зареєстровано тільки близько 10 рішень у сфері РЕБ, сьогодні цей показник перевищує 100 розробок. Такі масштаби, як зазначають в Brave1, свідчать про появу нових ринків у сфері defense tech. Якщо у сфері БпЛА такий ринок вже існує, то зараз сформовано ринки РЕБ та наземних роботизованих комплексів, на яких працюють більш як 50 та понад 60 українських компаній відповідно”, – каже Кушнерська.
За її словами, виробники також можуть залучити грантове фінансування для R&D, розвитку тощо.
“Таких грантів з літа минулого року вже видали для 186 розробок на понад 3 мільйони доларів. У кластері обіцяють, що цьогоріч сума і кількість грантів суттєво зросте. Сама ж сума грантів буде збільшена до 500 тисяч, 1, 2, 4 та 8 млн гривень”, – повідомила Кушнерська.
Вона також навела приклади технологічних рішень, які вже допомагають ЗСУ на передовій. Зокрема:
1.БпЛА “Backfire” від компанії “Злі птахи”
Ударний дрон-бомбардувальник з корисним навантаженням до 6 кг може літати на відстань 50+ кілометрів. Його основні цілі – далекобійна артилерія, засоби РЕБ, логістичні вузли, склади БК тощо.
Основна перевага цього дрона – стійкість до ворожого РЕБу, що досягається завдяки захищеному пасивному GNSS модулю, оптичній та акустичній непомітності. Сам же “Backfire” керується автономною місією, тому дрон та наземна команда операторів невидимі для засобів радіоелектронної розвідки ворога.
2.Робот Ironclad від компанії Roboneers
Обладнана тепловізійною камерою та бойовою туреллю Шабля М2, роботизована платформа здатна розвивати швидкість до 12 км/год та перевозити 350 кг корисного навантаження. Робот може штурмувати ворожі позиції, проводити розвідку, а за потреби виконувати логістичні завдання.
Основна його перевага – можливість управління дистанційно, з безпечного місця. Завдяки їй захисники не наражають себе на додаткову небезпеку, при цьому можуть з такою ж ефективністю наносити ураження ворогу.
3. РЕБ-засіб AD COUNTER FPV від компанії Kvertus. Спеціальна портативна РЕБ-система, призначена для протидії FPV шляхом створення перешкод у радіочастотному діапазоні. Радіус глушіння ворожого БпЛА – від 150 метрів, що дозволяє захищати конкретну позицію наших військових.
Розробники створили також модифікацію AD COUNTER FPV, яку можна помістити у звичайний рюкзак. Завдяки їй можна захистити безпосередньо військових як при обороні, так і при проведенні штурмових дій.
Тож, серед пріоритетів на другий рік роботи кластера – наземні роботизовані комплекси, РЕБ, штучний інтелект в оборонних технологіях та БпЛА.
“Це не скасовує роботи на інших напрямках, проте саме ці напрямки наразі оцінюються військовими як найбільш перспективні та потрібні”, – резюмувала Кушнерська.
Як повідомлялося, грантова програма Brave1 була започаткована у липні 2023 року.
Упродовж року учасники defense tech кластера Brave1 отримали 186 грантів на свої розробки на загальну суму $3,2 млн.
Учасники кластера Brave1, вироби яких пройшли оборонну експертизу, зможуть отримати збільшені гранти на свої розробки – від 500 тис. до 2 млн грн.
Фото: Мінцифри