По курсу «б'ють» блокування західних кордонів та невизначеність із допомогою від партнерів
Гривня продовжує девальвувати, послаблюючись щодо євро та долара. І якщо в перший день цього тижня Національний банк знизив її офіційний курс до американської валюти лише на 2 копійки, то у вівторок падіння становило вже 31 копійку. Це стало наслідком доволі непростих для нашої валюти понеділкових торгів на міжбанку та реакцією регулятора на негативні тренди готівкового ринку. Така ж тенденція зберігалася й у вівторок. Із чим це пов’язано та чи довго ще гривня втрачатиме позиції?
МІЖБАНК ТА ГОТІВКОВИЙ РИНОК: ЧИ БУДЕ «ДОЛАР ПО 40»
На вівторок Національний банк України встановив офіційний курс гривні на рівні 38,28 грн/$, тоді як напередодні цей показник становив 37,97 грн/$. Курс євро зріс на 35 копійок – до 41,24 грн. Відповідно, змінилися й готівкові та безготівкові банківські курси (у середньому – 38,0 – 38,58 грн за долар та 41,0 – 41,75 грн за євро).
Упродовж дня гривня стрімко дешевшала і на "чорному ринку": якщо ранкові курсові показники становили 38,0 – 38,56 (долар) та 41,60 – 41,80 (євро), то під вечір вони зросли до 38,56 – 38,70 та 41,74 – 41,95 відповідно. Зранку в середу готівковий курс долара становив уже 38,65 – 38,78, євро – 41,84 – 42,05. Офіційний курс також змінився, підвищившись до 38,48 за долар та 41,54 за євро. Деякі фінансові аналітики прогнозують, що до кінця тижня й долар, цілком ймовірно, коштуватиме на обмінному ринку та в банках більше 39 гривень, а євро – понад 42,50.
При цьому говорять як про дію глобальних чинників, ключові поміж яких – обмеженість фінансової допомоги від міжнародних партнерів, із чим з початку року стикнулася Україна, та поглиблення проблем із експортом (зокрема, через блокування західних кордонів європейськими фермерами), так і про деякі тимчасові впливи.
«Невизначеність із американською допомогою, неприємності на фронті біля Авдіївки… Ці події викликають ажіотажні коливання на ринку. Хтось панікує: що буде з Україною після того, як ЗСУ залишили це місто? І ситуативно попит зростає. Реагуючи на це, Нацбанк підвищує офіційний курс. Потім, за деякий час, ситуація заспокоїться: НБУ поведе цю «криву» в інший бік для того, щоб навіть певною мірою «покарати» спекулянтів та панікерів, які зараз розгойдують ситуацію», – каже у коментарі Укрінформу президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.
Економіст наголошує, що загалом, незважаючи на різні за інтенсивністю коливання, поведінка української валюти є нетиповою як на часи війни.
«Як свідчить історія, інші країни, що воювали й велику частину своїх бюджетів витрачали на війну, змушені були фінансувати її в тому числі й за рахунок грошового друкарського верстата. Якби Україна поводилася таким же чином, то інфляція й девальвація у нас щороку становили б сотні відсотків», – говорить Козак.
Але такого немає. Тільки у 2022 році були порівняно висока інфляція у понад 26% та приблизно таке ж знецінення гривні. Та й це – порівняно незначні, як на такі події, втрати. Рятівною паличкою стала масштабна західна допомога, розмір якої можна порівняти із нашим бюджетом.
«Тим не менше, настрої населення, бізнесу, банків такі, що є сильне бажання виводити кошти в більш надійні юрисдикції. Попит на виведення грошей з країни за кордон величезний. І цьому заважають тільки обмеження, запроваджені НБУ. Якби Нацбанк не ввів свого часу обмеження, то ми б мали значно більший попит на іноземну валюту, ніж могли б задовольнити», – додав економіст.
Загалом же, за його словами, те, що гривня девальвує, – абсолютно нормально. Питання – в темпах девальвації. Національний банк доволі ефективно їх контролює. Адже коливання на валютному ринку різноспрямовані: колись курс підвищується, колись знижується.
«Все робиться для того, аби на цьому ринку було менше можливостей спекулювати. Такого, як іноді бувало – «купи долари і сиди на них – обов’язково виграєш», – нині немає. Якщо спрощено, Нацбанк запропонував таку стратегію для українців, банків, компаній: інвестуйте в дохідні гривневі інструменти і матимете прибуток у доларах. Регулятор ніби каже: більше, ніж 15% річних (це рівень дохідності ОВДП і депозитних сертифікатів НБУ), не буде. І в це майже всі повірили. У 2023 році Нацбанк продемонстрував, що може це робити. У 2024-му ситуація приблизно така ж», – вважає Козак.
Співзвучні й оцінки аналітиків фінансової групи ICU, які констатують, що минулого тижня відбулося одне з найбільших ослаблень офіційного курсу гривні від моменту переходу до керованої гнучкості курсу в жовтні минулого року.
«Водночас НБУ допускав значні коливання майже щодня, зберігаючи можливість зміни курсу в обидва боки. На нашу думку, НБУ перевіряє реакцію ринку на подібні коливання курсу гривні. Водночас, НБУ чітко демонструє можливість контролювати ринок через інтервенції, але з поступовим послабленням курсу гривні протягом року», – йдеться у звіті ICU.
Нагадаємо, за даними НБУ, на початок лютого міжнародні резерви України становили 38,5 мільярда доларів, скоротившись за місяць на 4,9%. І пов’язано це з більш активними інтервенціями регулятора для збереження курсової стійкості на міжбанківському валютному ринку та згаданим уже скороченням обсягів міжнародної фінансової допомоги. За січень Національний банк продав понад 2,5 млрд доларів, а викупив до резервів лише «скромні» 16 мільйонів «зелених». Дисбаланс очевидний.
При цьому упродовж січня на валютні рахунки уряду в Нацбанку надійшло тільки 899 млн доларів: 512 млн – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики та 387 млн доларів – як позики та грантова підтримка від Японії. Але половину цих грошей витратили на обслуговування та погашення попереднього державного боргу в іноземній валюті.
І хоча ситуація не критична, рівень міжнародних резервів близький до історичних максимумів (за даними НБУ, їх поточний обсяг забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту), на події на валютному ринку це справило негативний для гривні ефект.
Також знову, після деякої перерви, даються взнаки, вочевидь, простимульовані Кремлем зусилля європейських – передусім, польських – фермерів, пов’язані з блокуванням українського аграрного експорту.
«Чергове блокування на кордоні знижує можливості українського експорту та скорочує пропозицію валюти на нашому міжбанку, що, зі свого боку, зменшує статистику валютних торгів. Минулого тижня обсяг міжбанківських торгів у системі Bloomberg перебував у межах від $82,75 млн до $124,4 млн, що вже критично для нашого ринку. Такі мізерні обсяги говорять про серйозні проблеми, які потім позначаться і на податкових надходженнях від експортерів, і на активності всієї економіки України», – наголошує фінансовий аналітик видання «Мінфін» Олексій Козирєв.
ВРЯТУВАТИ ГРИВНЮ: ЩО ЗАСПОКОЇТЬ ВАЛЮТНИЙ РИНОК
Водночас цілком ймовірно, що з огляду на дію низки тимчасових факторів, знецінення гривні надалі може зупинитися чи принаймні пригальмувати. Зокрема, цього тижня починається період розрахунків бізнесу із бюджетом.
«До кінця тижня основна частина держкомпаній та приватних фірм розраховується з державою за податками та зборами. Попит на гривню зростає, що змушує частину експортерів активніше продавати валюту на міжбанку, і скорочує можливості імпортерів з її купівлі. Це завжди працює на зміцнення позицій національної валюти на міжбанку», – нагадує Олексій Козирєв.
Він також каже і про фактори стримування валютних коливань, пов’язані з доволі високим попитом на ОВДП. Таким чином вдається «зв’язувати» значні обсяги гривні, які принаймні упродовж кількох місяців не чинитимуть тиску на валютний ринок. При цьому дедалі активніше українськими цінними паперами цікавиться населення, яке віддає перевагу такому виду заощаджень перед їх зберіганням у євро та доларах.
«Така динаміка знижує тиск на курс гривні на валютному ринку та дозволяє урядові фінансувати зростаючі потреби армії беземісійним шляхом. Тобто, наші громадяни на цьому не лише заробляють, а й підтримують ЗСУ», – наголошує Козирєв.
Експерти вважають, що заспокійливий для валютного ринку ефект у найближчій перспективі матиме нинішній візит в Україну місії МВФ, прогнози щодо якої доволі оптимістичні. Та все ж турбулентність однозначно зберігатиметься до тих пір, доки США остаточно не визначаться з наданням фінансової допомоги нашій країні. Нагадаємо, що в перші місяці минулого року саме отримані від Сполучених Штатів транші дозволили без проблем профінансувати основні «невійськові» статті українського бюджету.
А Тарас Козак нагадує, що кінець зими – початок весни – це період традиційного сезонного укріплення гривні. Адже в цей час, зазвичай, активно продають валюту аграрії.
«Як відомо, через різні механізми великі компанії мають можливість тримати виручену за експорті постачання валюту за кордоном – навіть, незважаючи на те, що у нас запроваджено обов’язковий продаж валютної виручки. Але приходить весна, їм знову треба сіяти, закуповувати техніку, пальне, добрива, засоби захисту рослин. І вони заводять валюту в Україну та продають її. Тому традиційно в цей час відбувається незначне посилення гривні. Цього року, думаю, буде така ж ситуація», – прогнозує економіст.
Ця тенденція, за його словами, збережеться до початку літа. Якщо, звісно ж, не буде якихось неприємних несподіванок, так званих «чорних лебедів». Водночас, коливання курсу в той чи інший бік і в цей час триватимуть.
«Нацбанк не зацікавлений у тому, щоб утримувати цей показник на одній планці. Він зацікавлений у незначних коливаннях, щоб люди, бізнес, банки звикали до того, що курс може змінитися як в один, так і в інший бік, і не вдавались до спекуляцій та не панікували, реагуючи на кожне послаблення, як часто бувало раніше», – пояснив Козак.
Він погоджується із консенсусним прогнозом, зробленим провідними економістами, згідно з яким, середньорічний курс долара в Україні у 2024-му становитиме 39-40 гривень, а на кінець року – підвищиться до 40-41 гривні.
Владислав Обух, Київ