Україна готується імплементувати європейську Директиву 2019/1023 та впровадити інструмент превентивної реструктуризації боргів бізнесу як основний механізм недопущення неплатоспроможності боржників.
Шляхи і терміни реалізації цієї ідеї обговорили в Укрінформі учасники круглого столу «Bankruptcy.net/ Перезавантаження бізнесу: Превентивна реструктуризація як ключ до успіху».
Голова комітету Асоціації правників України з конкурсного права Олексій Воронько нагадав, що у травні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №10143, яким пропонуються зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо імплементації Директиви Європарламенту та Ради ЄС 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації.
«Застосування такого запобіжного механізму – це швидше, легше, економічно цікавіше та репутаційно привабливіше для бізнесу, ніж процедура банкрутства. До того ж, імплементація інструментів превентивної реструктуризації – один з елементів нашого руху до ЄС. Тому такі зміни незворотні», – переконаний Воронько.
При цьому, за словами керівниці компоненти виконання судових рішень і захисту прав власності проєкту ЄС «Право- Justice» Ірини Жеронкіної, до впровадження передбачених цією відносно новою європейською директивою механізмів на практиці Україна рухається набагато швидше, ніж багато європейських країн, за деякими напрямами ми за півтора року зробили більше ніж деякі держави ЄС за 4-5 років.
«Дивлячись на якість законопроєкту, на рівень імплементації директиви – її обов’язкових норм, ключових принципів, – ми, проаналізувавши поступ багатьох держав, робимо висновок, що наш закон є передовим. Зараз ми рухаємося в межах іншого процесу – офіційного приєднання України до Євросоюзу. На вересень готуються двосторонні переговорні зустрічі, формується дорожня карта скринінгу та апроксимації українського законодавства до законодавства ЄС. І з огляду на це, закон дуже важливий», – вважає Жеронкіна.
За прогнозами заступника голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Олексія Мовчана, доопрацьований до другого читання законопроєкт винесуть на голосування в сесійній залі до кінця літа. Адже його ухвалення – не тільки важливий етап переговорного процесу в межах євроінтеграції, а й одна з умов продовження фінансової підтримки з боку Світового банку. При цьому у впровадженні такої процедури зацікавлені, передовсім, сама Україна та вітчизняний бізнес.
«Процедура превентивної реструктуризації – не надто поширена у світі. Це новела, яку держави застосовують упродовж останніх п’яти років. І Україна – одна з перших, хто рухається в цьому напрямі. Головне: ми маємо не наздоганяти інших, а бути поміж «локомотивів». Ми можемо запроваджувати найсучасніші технології та підходи в питаннях неплатоспроможності вітчизняного бізнесу. Адже він дуже потерпає через війну, і ті методи та процедури, які застосовувалися до цього, не надто працюють для його захисту. Майбутній закон поліпшить ситуацію», – запевнив парламентарій.
Як наголосив один із розробників законопроєкту – старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий, – з одного боку, застосування процедури превентивної реструктуризації бізнесу дещо ускладнює процес повернення коштів кредиторам. З іншого – це хороший шанс для боржників уникнути банкрутства, що, поміж іншого, позитивно впливає на загальний стан економіки.
«В європейській директиві прямо наголошується, що кожен конкретний боржник є частиною макроекономіки. Тому, якщо ми даємо шанс боржникові, це – шанс для макроекономіки бути сильнішою. Отже, інтереси боржників тут превалюють. Бо підприємці – в першу чергу, макро- та малий бізнес, – є стовпами економіки, і вони повинні мати шанс на відновлення», – пояснив Хорунжий.
Як відомо, превентивна реструктуризація – це система управлінських, фінансових, правових, технічних заходів чи будь-які зміни в операційній моделі бізнесу, що здійснюються відповідно до плану реструктуризації для запобігання ризикам неплатоспроможності. Такий механізм більш ефективний, швидший (триває не довше 6 місяців) і в рази дешевший за процедуру досудової санації та банкрутства.