За словами експерта, мало людей знають, ким вони є насправді.
На життя людини значно впливає думка суспільства, стверджує лікар / фото pixabay
Проблеми з психічним здоров’ям існували завжди, проте багато з них не були помітними через постійну “зайнятість”. Лише коли люди залишилися в ізоляції, до прикладу, під час пандемії коронавірусу, деякі зрозуміли, що їм не лише бракує любові, але вони можуть навіть мати почуття ненависті до себе, пише Psychology Today.
Лікар-реаніматолог Науман Наїм розповів, що лікував багатьох пацієнтів, які страждали від важкої депресії і намагалися накласти на себе руки, але, на щастя, в більшості випадків невдало.
Крім того, він опікувався багатьма пацієнтами, які були залежними від різних речовин та мали передозування, що призводило їх до госпіталізації.
Відео дня
“Після спілкування з багатьма такими пацієнтами, спільним знаменником для них було те, що вони не мали співчуття до себе. Ця ненависть до себе, як я виявив, лежала в основі їхньої депресії і часто була настільки болючою, що призводила до залежності. Виникає питання: чому люди так ненавидять себе? Я стверджую, що це пов’язано з фальшивою ідентичністю”, – зазначає лікар.
За його словами, лише невелика кількість людей по-справжньому знає, ким вони є, адже мало кому щастить сформувати свою унікальну ідентичність поза суспільними впливами, серед яких батьки, рідні чи група однолітків. Також на унікальність людини впливають система освіти, суспільні очікування, вплив уряду, соціальні мережі, ЗМІ, маркетинг, реклама та масова культура. Коли на нас це все впливає, ми часто слідуємо за чужими планами замість того, аби йти за покликом свого серця.
“Якщо так триватиме досить довго, ми можемо стати настільки залежними від навколишнього світу, що ніколи не будемо прагнути дізнатися, ким ми є насправді, і що справді нами рухає та надихає. Коли ми втрачаємо зв’язок з власною ідентичністю і починаємо ототожнювати себе з очікуваннями світу від нас, ми живемо не відповідно до нашої справжньої природи. Я вважаю, що саме тоді з’являється ненависть до себе і брак співчуття до себе”, – додає Науман Наїм.
Лікар вважає, аби побороти це, варто почати з деяких перших кроків, а саме: вирвати короткі моменти зі своєї звичайної рутини і відсторонитися від зовнішніх впливів світу. Зокрема це може бути медитація або прогулянка на природі.
“Розпочавши цю подорож всередину себе, ми виявимо, що ми ніколи не були насправді зломленими і що наша справжня природа є набагато більшою, ніж ми собі уявляли. Це не фальшива ідентичність, яку вам нав’язало суспільство, що прагне виконати чужі для вас плани, а чиста свідомість. Це відкриття нашої справжньої природи є початком любові до себе і кінцем ненависті до себе. Як тільки ми зможемо зробити цей перший крок до самопізнання і виховання співчуття до себе, воно почне рости і розквітати, як квітка, і відкриє нам, ким ми є насправді”, – запевнив реаніматолог.
Психологія – цікаві матеріали на цю тему
Раніше експерти назвали 7 основних помилок, яких потрібно уникати, щоб не відштовхнути співрозмовника під час спілкування. Серед таких помилок виділяють сарказм, уникання зорового контакту та інші.
Також стало відомо про 8 “промовистих” фраз, якими користуються лише маніпулятори. Серед таких слів є: “Довірся мені…”, “Ти мені винен…”, “Я не хочу сперечатися…” та інші.