Ранніх зернових зберемо на 5-7% менше, аніж торік. А от як упаде врожайність пізніх культур, залежатиме від тривалості спеки
Спекотна погода, яка запанувала в Україні наприкінці червня та в першій половині липня, не лише негативно позначилася на самопочутті багатьох людей та на рівні споживання електроенергії, а й завдала шкоди посівам основних сільськогосподарських культур. Передовсім, пізніх зернових, на період цвітіння яких припав пік спеки та посухи, а також городини та овочевих. Звідси – погіршення їх прогнозованого врожаю. При цьому зменшення валу, за одностайними оцінками, позначиться хіба на експортних можливостях українських агровиробників, й аж ніяк не на продовольчій безпеці країни, якій ніщо не загрожує.
СПЕКА VS УРОЖАЙ: ПІД НАЙДОШКУЛЬНІШИМ УДАРОМ – КУКУРУДЗА, СОНЯШНИК ТА СОЯ
Вже на початку липня максимальна температура повітря у більшості областей досягала 35-38°С, на півдні – подекуди 39-41°С, що, за даними синоптиків, близько до абсолютних максимумів температури, зафіксованих в Україні за всю історію спостережень. І чим довше триває спека, тим більш песимістичними стають прогнози фахівців. З одного боку, кампанія зі збирання ранніх зернових та зернобобових, яка відбувається за сухої жаркої погоди, позитивно впливає на якість збіжжя. На відміну від «дощових» жнив, воно не потребує додаткового сушіння. З іншого – через спеку збирання врожаю цьогоріч розпочалося раніше звичних термінів. Звідси й недобір, адже вегетація рослин за таких умов прискорилася, зерно не встигло достатньо налитися.
Приміром, за оцінками фахівців Мінагрополітики, через засуху на півдні країни врожайність пшениці та ячменю цьогоріч помітно нижча, ніж торік. Натомість на урожайності ранніх зернових у північних, центральних та західних областях аномальна спека майже не позначилася.
«У деяких регіонах, на жаль, справді рекордна посуха, тож маємо менші показники. Але у західних та центральних областях показники навіть кращі, ніж минулого року. Тому поки що прогноз на 5-7% менший урожай від показника попереднього року, що з урахуванням усіх викликів, які продовжує нести війна, є хорошим результатом», – наголосив в етері телемарафону «Єдині новини» виконувач обов’язків міністра Тарас Висоцький.
Тарас Висоцький
Нині аграрії збирають пшеницю і ячмінь, а також овес, горох, жито та ріпак. Середня урожайність ранніх зернових – 37 ц/га. Прогнозовано, з активізацією жнив у західних та північних областях, показники зростатимуть. Тож загалом Висоцький оцінює вплив аномальної спеки на врожаї цих культур як помірний.
Чого не скажеш про потенційну врожайність пізніх культур. Спека й посуха, вочевидь, негативно вплинуть на них по всій країні, за винятком окремих районів, де погода останніми днями все ж подарувала селянам довгоочікувані дощі.
За висновками агрометеорологів Українського Гідрометцентру, на початок цього тижня майже скрізь умови для вегетації пізніх зернових та олійних погіршилися до несприятливих. Станом на середину липня від посухи потерпали 30-50% посівів. Зрозуміло, що кожен день такого погодного впливу збільшує цей показник принаймні на кілька відсотків.
«Унаслідок надзвичайно високого рівня середніх добових температур та стрімкого накопичення ефективного тепла (його сума ще з початку вегетації значно перевищує середні багаторічні показники і є однією з найвищих за весь період спостережень) фіксується скорочення міжфазних періодів розвитку сої, соняшнику, кукурудзи, що може призвести до передчасного завершення вегетації», – йдеться у звіті фахівців.
Найуразливіша до дії надвисоких температур кукурудза. Адже саме зараз, у період викидання та цвітіння волоті, вона максимально потребує вологи. Якщо ближчим часом не пройдуть продуктивні дощі й середньодобова температура повітря не знизиться, є ризик не тільки того, що качани не зав’яжуться чи матимуть мало зерен, а й того, що рослини повністю загинуть.
«Спекотна погода зумовлює стерилізацію пилку, відсутність запилення рослин, формування череззерниці в качанах, що призведе до зниження врожайності», – пояснили агрометеорологи.
Схоже, не уникнути й зниження врожайності соняшнику. Хоча він більш стійкий до високих температур, та нинішня ситуація і для цієї культури – то вже занадто. Висока ймовірність того, що насіння буде переважно дрібним, а чимало рослин просто вигорять.
«На багатьох площах у денні години відбувається в’янення рослин, місцями на півдні – засихання та повна загибель соняшнику від засухи», – констатують в Гідрометцентрі.
А ось на територіях, де пройшли життєдайні дощі (західні, окремі райони північних, центральних та східних областей), – інша проблема. Через те, що зливи були доволі інтенсивними та ще й супроводжувалися шквалистим вітром, подекуди фіксується локальне вилягання посівів, місцями – пошкодження рослин градом. Ще одна біда – стрімке поширення грибкових захворювань. До речі, раптом в Україну прийдуть затяжні дощі (поки що такого синоптики не прогнозують), – це, з одного боку, принесе полегшенням для рослин, що перебувають у стресі, але у купі зі збереженням спеки така ситуація обіцяє іншу напасть: підвищена вологість за високих температур – найсприятливіші середовище для розмноження шкідників, зокрема павутинного кліща, який нищить посіви сої.
Ситуація з крупяними культурами, зокрема, гречкою, цвітіння якої також розпочалося в першій декаді липня, відносно непогана. Хоча й у цьому сегменті без збитку не обійшлося: подекуди в центральних та східних областях фахівці зафіксували засихання квіток гречки та в’янення рослин. Стан посівів проса, здебільшого, задовільний.
«Несприятливим фактором для бульбокоренеплодів залишалися високі температури ґрунту на глибині 10 сантиметрів, які стримували ріст бульб картоплі та приріст ваги коренів буряків. За оптимальних значень для бульбоутворення +16-19°С, фактична температура досягала +21-32°С», – додали в Українському Гідрометцентрі.
Загалом, за прогнозами Всеукраїнської аграрної ради, нинішні складні погодні умови, передовсім, негативно вплинуть на майбутній урожай кукурудзи та соняшнику. Як наслідок – можливе повторення ситуації 2020 року, коли через засуху їхній врожай скоротився на 35%. Таке припущення зробили аналітики сільгоспкооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.
«Запаси продуктивної вологи наразі вкрай низькі. Незважаючи на те, що прогнозується зниження температури, відсутність опадів негативно позначиться на розвитку цих сільгоспкультур. Наразі, зокрема, кукурудза починає квітнути, закладається основа врожайності. І без опадів ситуація може бути досить критичною. На жаль, може бути повторення 2020 року і скорочення урожайності на 30-35%», – застерегли експерти.
ВРОЖАЙНІ ПРОГНОЗИ: ПОПРИ ДОДАТКОВІ ВИКЛИКИ, ПРОДОВОЛЬЧІЙ БЕЗПЕЦІ НІЩО НЕ ЗАГРОЖУЄ
Незважаючи на складні умови, цього сезону обсяги зібраних зернових та олійних культур очікуються, за різними прогнозами, в межах 75-77 мільйонів тонн. Так, це приблизно на 5-7 мільйонів тонн менше, ніж торік (82 мільйони тонн), але, з огляду на всі обставини, – цілком прийнятний показник.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук вважає, що зернових і зернобобових селяни цьогоріч зберуть від 55 до 56 мільйонів тонн. Приблизно такі ж і оцінки Мінагрополітики. Там очікують, що врожай зернових становитиме 56 мільйонів тонн (левова частка – до 36 мільйонів тонн – кукурудза, про остаточні види на врожай якої говорити, зрозуміло, зарано). Прогноз щодо збирання олійних культур – 21 мільйон тонн, із традиційним превалюванням соняшнику.
Денис Марчук
При цьому, як нагадав Марчук на брифінгу в Медіацентрі Україна, всередині країни за рік споживається не більше 15-16 мільйона тонн зернових і олійних. Решта – приблизно 60 мільйонів тонн – обсяги потенційного експорту.
Водночас прогнозувати, чи буде цінова ситуація на світових ринках сприятливою для заробітків українських аграріїв, ні у профільному відомстві, ні в експертному середовищі не беруться. Річ у тім, що, незважаючи на те, що через несприятливі погодні умови частину врожаю втратять і низка інших провідних виробників зернових – наших конкурентів, – загалом, за оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), виробництво зернових у 2024 році у світі зросте до рекордних 2854 мільйонів тонн. Зокрема, покращено прогноз виробництва пшениці – до 789 мільйонів тонн.
З іншого боку, на підвищення цін може грати зростання попиту. Чимало бідних країн – споживачів продовольства – оговтуються після коронавірусних обмежень та негативного впливу глобальної економічної кризи, тож матимуть більше грошей на закупівлі. Та й впливу на цінову кон’юнктуру інфляційних і девальваційних процесів ніхто не скасовував.
«Якою буде цінова ситуація з вересня, зможемо спрогнозувати у другій половині серпня. Наразі якихось різких змін цін за підсумками збирання врожаю не передбачається», – прокоментував Тарас Висоцький.
Хоча на ринках кукурудзи, за даними пресслужби ВАР, ціни вже змінюються. Адже через негативні прогнози на майбутній врожай деякі імпортери вирішили запастися кукурудзою, вирощеною торік. Тож попит на цю культуру у світі зріс, бо проблеми не тільки в Україні. Приміром, такий ключовий виробник цієї культури як Бразилія, цього року точно не повторить рекордних минулорічних показників. Немає визначеності і з врожаєм кукурудзи в Аргентині. Наші сусіди, румуни, через спеку втратили від 15% до 30% її посівів.
«Для розуміння, 8 липня румунська кукурудза коштувала на базисі FOB $190-192 за тонну, а 15 липня – вже $200-202, тобто зросла на $10 за тиждень. Українська кукурудза на експортному ринку подорожчала на $3-4 за тонну. Відновився попит, європейські імпортери почали формувати запаси. Єгипет починає контрактувати кукурудзу – тут українські виробники можуть конкурувати з американською та аргентинською кукурудзою. 15 липня цінник був $170-172 за тонну, і якщо погодні ризики зберігатимуться, у серпні ми можемо бачити цінник у $180 за кукурудзу старого врожаю», – пояснили аналітики кооперативу ПУСК.
А ось ситуація на ринку соняшнику, за їхніми висновками, усе ще залишається невизначеною. Очікувані цінові параметри на вересень-жовтень – $410-430 за тонну (з ПДВ), що відповідає поточним показникам. Хоча ймовірність зростання цін через потенційний недобір врожаю зберігається.
Владислав Обух, Київ