Україна може зібрати 65-69 мільйонів тонн зернових та олійних
У Мінагрополітики сподіваються, що посівні площі під майбутній урожай будуть такими ж, як і торік. Зокрема, ярі культури посіють не менш як на 12,75 млн га. Водночас там розглядають сценарій, за якого посіви дещо скоротяться, але не критично. Однак, аби досягнути минулорічних показників, селянам цієї весни доведеться добряче потрудитися. Адже через несприятливі погодні умови восени вони посіяли менше основних озимих культур (пшениці та ячменю), аніж у 2022-му: 4,2 млн га проти майже 4,4 млн га. Тож «наздоганяти» доведеться за рахунок яровини. Й усе це – за збереження воєнних ризиків, величезної кількості замінованих та забруднених земель, на тлі фінансових та кадрових проблем.
За таких умов більш-менш точно спрогнозувати майбутній урожай неможливо. Єдине, що зрозуміло фахівцям: ворогові на зло, Україна і цьогоріч матиме у засіках удосталь збіжжя як для внутрішнього споживання, так і на експорт.
ВЕСНА ПРИЙДЕ: ЩО СІЯТИМЕМО
Озимий клин в Україні скорочується два роки поспіль. Особливо помітним це було восени 2022 року, коли засіяли на 26% менше ріллі, аніж довоєнної осені 2021-го. Нове падіння – не таке значне. «Найбільше скоротилися посіви під озимим ячменем (на 19%), що пов’язано з найнижчою рентабельністю цієї зернової культури. Озимим ріпаком засіяли 1,2 млн га, що на 15% менше попереднього року», – деталізує в коментарі Укрінформу керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин.
Загалом же в УКАБ очікують на скорочення посівних площ під зерновими та олійними (з урахуванням як озимих, так і ярих посівів). Причому, аналітики розглядають два можливі варіанти.
«При оптимістичному сценарії посівні площі зменшаться на 3% – до 18,6 млн га: під зерновими – скоротяться на 3%, до 10,2 млн га, а під олійними – збільшаться на 1% – до 8,4 млн га. При песимістичному сценарії посівні площі під зерновими та олійними зменшаться на 17% – до 16 млн га: під зерновими – на 17%, до 9,1 млн га, під олійними – на 16% до 6,9 млн га», – каже Литвин.
Поточний прогноз Мінагрополітики ближчий до оптимістичних оцінок експертів: зменшення площі під ярими культурами на 0,5 млн га, тобто на 3,7% порівняно з минулим сезоном.
За словами Литвин, посівні площі, передовсім, скорочуватимуться у наближених до лінії фронту, а також у віддалених від морських портів та західних кордонів країни районах, а саме – у східних та північно-східних областях.
«Що стосується структури посівів, то вже 2 роки ми спостерігаємо тенденцію заміщення посівних площ зернових культур олійними. Ця тенденція продовжиться і у 2024 році, оскільки в умовах обмеженої експортної логістики та цінової ситуації на світових ринках олійні культури менш збиткові у порівнянні з зерновими. Однак, це не може бути повне заміщення, бо попит на олійні культури та продукти їх переробки на світових ринках значно менший», – каже експертка УКАБ.
На прикладі Одеської області про очікувані зміни розповіла депутатка облради, голова депутатської групи «Аграрії Одещини» Алла Стоянова:
«Посівні площі у нашій області майже не змінилися. Трішечки змінилася сівозміна. Тому що на півдні області унаслідок посушливих умов уже не можна в такому обсязі вирощувати ті культури, які масово вирощували раніше. Наприклад, площі під соняшником зменшили, відійшли від вирощування гібридів Євролайтінг, перейшли на класичні види. Збільшили посівні площі гороху. До речі, цього сезону Одещина вперше має 68 тисяч гектарів озимого гороху. Ще десь 40 тисяч гектарів планується засіяти ярим горохом. Тоді як раніше в області загалом сіяли не більше 40 тисяч гектарів цієї культури. Зменшилася площа озимого ріпаку – із 200 тисяч до 150 тисяч гектарів…»
Проте, в кожному регіоні, залежно від кліматичних умов та якості ґрунтів, структура посівів відрізняється. Як свідчать результати опитування сільгоспвиробників, цьогоріч вони планують збільшити площі під соєю та цукровими буряками, натомість зменшивши посіви кукурудзи. Загалом 70% опитаних розповіли про плани посіяти більше сої. Отже, це – одна з небагатьох культур, площі під якою у порівнянні з минулим роком можуть зрости.
Хоча, за словами Миколи Сольського, тут є одне «але»: планам може завадити брак якісного насіння. Також урядовець зазначив, що порівняно низькі ціни на соняшник та обов’язковість сівозміни не дозволять суттєво збільшити посівні площі під цією культурою.
Микола Сольський
«Пріоритетними для агровиробників залишаються зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Зростання інтересу до ячменю може бути пов’язане із розширенням географії морських відвантажень. Посіви ярої пшениці збільшаться на 2%", – прогнозують в Мінагрополітики.
Також аграрії зацікавлені у вирощуванні ярого ріпаку, при цьому частина виробників планують посіяти його вперше. Схоже, ця культура стає у нас усе популярнішою. Посіви ріпаку, порівняно із довоєнними роками, майже не зменшилися. А проти минулого року площі під ним, як очікується, збільшаться на 24%.
"Щодо цукрових буряків – 60% тих, хто сіяв цю культуру минулого сезону, збираються несуттєво розширювати площі – в цілому по Україні на 17%. При цьому посівні площі під кукурудзою зменшаться на 9%. Також потенційно можуть зменшитися площі під соняшником. Але наразі більшість аграріїв ще не ухвалили остаточних рішень із приводу площ, які відведуть під цю культуру", – додали в Мінагрополітики.
ЗИМА ТРИВАЄ: ЯК ПОЧУВАЮТЬСЯ ОЗИМІ
Робити висновки про те, як перезимували озимі культури, звісно ж, зарано. Адже погода ще може піднести нам неприємні сюрпризи – і в лютому, і навіть у березні.
«Цьогорічна зима є порівняно теплою, але відрізняється нестабільністю температурного режиму та значною кількістю опадів. Такі погодні умови за відсутності сильних морозів не мають негативного впливу на озимі культури, хоча систематичне амплітудне коливання температури повітря і ґрунту певною мірою знижує їхню стійкість до холодів… Загалом, протягом перших двох календарних місяців зими вагомих причин для ушкодження, а тим більше для загибелі посівів, не спостерігалося, оскільки грудень і січень відрізнялися підвищеною температурою повітря та опадами у вигляді снігу й дощу, кількість яких перевершувала середню багаторічну», – йдеться в аналізі від АПК-інформ.
За даними видання, обстеження посівів озимих зернових після нещодавнього проходження холодного фронту засвідчило, що значна більшість рослин перебували у відносно задовільному стані з незначними ушкодженнями верхньої частини листового апарату (найбільше постраждав озимий ячмінь).
«Попередній аналіз стану життєздатності пшениці озимої, проведений у першій половині третьої декади січня водним методом, свідчить, що всі посіви рекомендованих строків сівби перебувають у відносно доброму стані: кількість життєздатних рослин – на рівні 96-98%», – йдеться в експертному аналізі.
Але остаточно прогнозувати щось, зрозуміло, зарано.
«Станом на початок лютого 2024 року погодні умови для перезимівлі озимих культур в Україні в цілому склалися задовільно. Проте поточне потепління призвело до пробудження рослин на багатьох площах південних, центральних та західних областей, що сприяло повільній вегетації. Тепер ситуація залежатиме від подальших погодних умов. Сильні морози без снігу можуть зашкодити культурам, при помірному ж похолоданні посіви озимих залишаться без втрат», – каже Світлана Литвин.
Невизначеність стосується і термінів виходу селян у поле на весняну посівну. Торік на Одещині почали сіяти в перші дні календарної весни. Станом на середину березня посівна тривала в 10 областях. Але через погодні сюрпризи перших весняних тижнів, обмеженість фінансового ресурсу й матеріально-технічного забезпечення – з огляду на подорожчання пального, насіння, добрив, знищення ворогом тисяч одиниць техніки, логістичні проблеми, а також через кадровий голод, темпи робіт були незначними, набравши обертів лише під кінець місяця. На жаль, більшість із цих ризиків зберігаються й цьогоріч (сподіватимемося, хоч погода цього разу не підведе).
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА: ЧИ БУДЕ УКРАЇНА ІЗ ЗЕРНОМ
Микола Сольський підтвердив, що озима пшениця пережила два з половиною зимових місяці без серйозних ушкоджень. Але про обсяги та якість майбутнього врожаю говорити зарано. Зокрема, і через те, що брак коштів у аграріїв і труднощі з експортом змусили селян заощаджувати та використовувати насіння нижчої якості.
«Є одна проблема: мені здається, що насіння у нас стає все гірше й гірше. Фермери економлять на насінні озимої пшениці, й це одна з причин гіршої якості збіжжя», – констатував міністр.
Щодо інших ресурсів, від використання яких залежить майбутній урожай, то ситуація з ними відносно – як на масштабну війну – непогана. Загалом в Україні вдосталь добрив, насіння (якщо залишити за дужками питання його якості), засобів захисту рослин, пального.
«Були певні проблеми із завезенням мінеральних добрив, але їх уже розв’язали. Головною проблемою сьогодення для аграріїв є нестача коштів для придбання необхідних ресурсів. Тому норми внесення добрив залишаються практично на мінімально допустимому рівні, що далекі від рекомендованих. Зменшення використання насіння і засобів захисту рослин призведе до відчутних втрат врожаю, тому сільгоспвиробники намагатимуться використовувати їх у необхідній кількості», – вважає Світлана Литвин.
За її словами, з великою ймовірністю вже можна стверджувати, що у 2024-му валовий збір зерна буде меншим порівняно з попереднім роком. Основні причини – скорочення посівних площ та ймовірне зменшення врожайності.
«З площами стане більш зрозуміло після старту весняної посівної. Щодо врожайності, то минулого року ми мали рекордні показники врожайності зернових. По олійних культурах показники також були гарні. Дуже рідко бувають настільки сприятливі погодні умови два роки поспіль. Тому – залежно від посівних площ та урожайності – очікуємо на скорочення валового збору зернових та олійних культур на 15-20%. Однак, у будь-якому разі таке скорочення не загрожує продовольчій безпеці України», – переконана Литвин.
Нагадаємо, торік українські аграрії зібрали 81 млн тонн зернових та олійних культур. Кукурудзи зібрали понад 28 млн тонн при врожайності 78,1 ц/га, пшениці – 22,5 млн тонн (врожайність – 47,9 ц/га), ячменю – майже 6 млн тонн (39,3 ц/га), гороху – майже 400 тис. тонн (урожайність – 25,9 ц/га).
В групі олійних соняшнику зібрали приблизно 12 млн тонн (врожайність – 23,9 ц/га), сої – 4,8 млн тонн (26,5 ц/га), ріпаку – 4 млн тонн (врожайність – 28,7 ц/га).
Отже, якщо прогнози аналітиків УКАБ справдяться, то в 2024 році Україна може зібрати 65-69 млн тонн зернових та олійних. З огляду на те, що левова частка вирощеного, зазвичай, іде на експорт, оскільки внутрішні потреби в рази менші, висновок очевидний: зерна для внутрішнього споживання нам буде вдосталь. Приміром, для потреб країни на рік потрібно не більше 4 мільйонів тонн пшениці. Під час війни через міграцію населення цей показник ще нижчий. Те ж стосується й решти основних сільськогосподарських культур. За винятком хіба гречки, вгадати із площами посівів якої селянам іноді не вдається. Але останніми роками ми, схоже, навчилися враховувати й ці помилки.
Владислав Обух, Київ