Українська енергетична інфраструктура з 2022 року потерпає від російських ракетно-бомбових ударів.
Руйнування генерувальних та розподільчих потужностей, а також захоплення окупантами Запорізької АЕС призвели до суттєвого дефіциту енергії в національній електромережі. Аварійні та стабілізаційні відключення електрики стали буденністю. Україна змушена реагувати на ці виклики: імпортувати електроенергію з Євросоюзу та підвищити з 1 червня 2024 року тариф до 4,32 грн за 1 кВт-год.
Вимкнення електрики та підвищення тарифів є вимушеними кроками, які прогнозовано викликають негативну реакцію громадян. Цим користуються росіяни, прямо зацікавлені у внутрішній дестабілізації та послабленні українського суспільства. До конспірології про причини вимкнень світла додалися маніпуляції щодо тарифів та фейки про те, що в Україні відтепер вони ледь не «найвищі в Європі».
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснює, звідки беруться такі порівняння, чи є вони коректними, і як працює енергоринок ЄС.
Чи правда, що електрика в Україні найдорожча в Європі?
Після ухвалення Урядом рішення про новий єдиний тариф на електроенергію для населення в українському сегменті соцмереж завірусилася «порівняльна таблиця». Якщо довіряти наведеним у ній цифрам, то виходило, що українські споживачі змушені тепер платити за електрику більше, ніж в Італії чи Німеччині. Таблиця навіть містила посилання на сайт Minfin.com.ua, який регулярно публікує біржові ціни на електроенергію в країнах ЄС (так само як і біржові ціни на нафту, газ, вугілля, сільгосппродукцію, фондові індекси та інші важливі показники світових ринків). У публікації про ціни на електрику на сайті додатково вказано, що йдеться саме про «ринкові ціни, за якими електроенергія продається на біржах» і в жодному разі не про «роздрібні ціни, за якими електрика відпускається споживачам». Тобто укладач таблиці свідомо (з метою маніпуляції) чи несвідомо (через брак економічних знань) порівняв український тариф для побутових споживачів з біржовими цінами в країнах ЄС.
Докладно цю маніпуляцію розібрали фактчекери проєкту «По той бік новин» на початку червня.
Отже, біржові ціни коректно порівнювати з біржовими цінами, а не з тарифами. У ЄС, так само як і в Україні, тарифи для промислових виробників і тарифи для побутових споживачів суттєво відрізняються.
Якщо український єдиний тариф порівнювати з його аналогами в країнах ЄС, то вийде зовсім інша картина.
Скріншот: Eurostat
Згідно з даними Eurostat, у другій половині 2023 року найвищі тарифи для домогосподарств, що споживають від 2500 до 4999 кВт-год на рік, було зафіксовано у Німеччині, Ірландії, Бельгії та Данії, найнижчі ‒ на Мальті, у Болгарії та Угорщині.
Країна Вартість 1 кВт-год (у євро) з урахуванням податків Вартість 1 кВт-год (у гривні за курсом НБУ від 28.12.2023 р. 41,6 грн за 1 євро) Німеччина 0,4020 16,72 Ірландія 0,3794 15,78 Бельгія 0,3778 15,72 Данія 0,3554 14,78 Середня ціна в ЄС 0,2847 11,84 Мальта 0,1279 5,32 Болгарія 0,1192 4,96 Угорщина 0,1132 4,71
У другій половині 2023 року вартість 1 кВт-год для побутових споживачів в Україні становила 2,64 грн, тобто була в 4,5 раза меншою за середню у ЄС і складала 56% від найнижчого в Євросоюзі угорського тарифу. Після підняття до 4,32 грн/кВт-год український тариф для населення лише наблизився до найнижчого тарифу в ЄС.
Як працює європейський ринок електроенергії?
По-перше, єдиного європейського ринку електроенергії з універсальним тарифом для усіх країн ЄС не існує. Європейська енергетична система є доволі складним, але дієвим механізмом. Ціни і тарифи в різних країнах суттєво відрізняються, зокрема, через різне співвідношення атомної, теплової, «зеленої» та гідрогенерації ‒ адже собівартість вироблених ними кіловат різна. Такі країни як Норвегія чи Ісландія покладаються переважно на відновлювані джерела енергії. Польща та Німеччина все ще сильно залежать від викопного палива. У Швеції значну частину генерації забезпечують гідро- та атомна енергетика, що дозволяє уникати різкого зростання тарифів.
По-друге, дії національних регуляторів країн ЄС координує Агентство зі співробітництва енергетичних регуляторів (ACER). Європейські країни також мають єдину Мережу операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E), яка дозволяє гнучко регулювати перетоки електроенергії через кордон у разі необхідності. У 2022 році Україна приєдналась до цієї мережі, і це допомагає балансувати енергосистему в умовах дефіциту генерації та збитків від російських обстрілів.
По-третє, європейські ринки електроенергії оперують на гуртовому (постачання електроенергії великим промисловим споживачам) та роздрібному (для задоволення потреб саме побутових споживачів) рівнях. Тарифоутворення для них, відповідно, теж відрізняється.
Побутові споживачі в країнах ЄС мають можливість вільно обирати собі сертифікованого постачальника електроенергії та укладати з ним контракт. Постачальник купує електрику у суб’єкта генерації та перепродає споживачам. Він же надсилає квитанції на оплату послуг, у рахунок закладено вартість транспортування та розподілу електроенергії, а також усі національні податки та збори. Через це тариф для споживачів у ЄС суттєво вищий за біржову ціну електроенергії.
В умовах повномасштабної війни Україна проходить і проходитиме через складні випробування. Кремль прагне підірвати українське суспільство зсередини, використовуючи його вразливості. У тому числі невдоволення підвищенням тарифів та відключеннями світла. Ігноруючи маніпуляції, які апелюють до емоцій, перевіряючи інформацію та не поширюючи фейки, громадяни допомагають державі вистояти у надскладний час.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу