Близько 800 тисяч українських чоловіків, як вважається, пішли в «підпілля», щоб уникнути призову, змінивши фактичну адресу проживання і влаштувавшись на неофіційну роботу.
Про це сказав голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха у коментарі Financial Times, передає Укрінформ.
За словами депутата, від початку повномасштабного вторгнення Росії, компанії в Україні вже втратили в середньому 10–20% своїх співробітників через призов на військову службу чи еміграцію.
«Дедалі більше підприємств закриватимуться просто тому, що у них не буде достатньо ресурсів для продовження роботи. Я не хочу бути апокаліптичним, але я сказав би, що крайній термін — кінець вересня», – сказав Наталуха, додавши, що це матиме серйозні наслідки для економіки України.
Він наголосив, що держава має вирішити це питання. Зокрема йдеться про законопроєкт про економічне бронювання, що дасть змогу зберегти на місцях 895 тисяч осіб і принесе близько 200 млрд гривень для армії. «Це гроші, які не залежать від того, в якому настрої прокинеться Віктор Орбан, або хто стане наступним президентом США», – сказав Наталуха, маючи на увазі неодноразові затримки допомоги ЄС через прем’єр-міністра Угорщини.
Однак така пропозиція викликає чимало суперечок і критики в суспільстві на тлі дефіциту солдатів на фронті, оскільки ця система призову виглядає як несправедлива.
«Логіка не працює. У нас не вистачає людей, які хочуть воювати… а потім ми зменшуємо їхню кількість ще більше», – вважає юрист та ветеран Масі Найєм. На його думку, це несправедливо щодо тих, хто вже опинився на фронті чи буде мобілізований згодом.
Наталуха заявив, що «простою справедливістю війну не виграєш, війна сама по собі несправедлива».
Як повідомляв Укрінформ, у липні Наталуха заявив, що народні депутати розробляють законопроєкт щодо запровадження економічної мобілізації паралельно з економічним бронюванням.
Депутати пропонують дозволити бізнесу бронювати працівників за умови сплати за кожного з них 20 тис. гривень військового збору щомісяця.
Також у Раді зареєстровано два альтернативних законопроєкти, що включають: модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис. гривень та змішану модель — 35 тис. гривень зарплати для найманого працівника, 20 тис. гривень військового збору для ФОП.