Як і цьогоріч, фактично всі власні кошти Україна скеровуватиме на оборону – понад ₴2,2 трильйона
Напередодні Кабінет міністрів затвердив законопроєкт «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Документ зверстано з урахуванням прогнозованого зростання національного ВВП у 2024 році на 3,5%, у 2025-ому – на 2,7%.
Проєкт держкошторису ще не оприлюднено. Але про його ключові положення відомо з презентації Міністерства фінансів та з коментарів урядовців.
Бюджетний законопроєкт: основні параметри і незмінні пріоритети
Уряд пропонує затвердити доходи загального фонду держбюджету наступного року (без урахування офіційних трансфертів і грантів) у сумі 2007,4 млрд грн, видатки – 3643,6 млрд грн. Пропоновані параметри вищі за показники бюджету 2024 року, який зверстано з доходами загального фонду в 1 трлн 597 млрд та видатками у 3 трлн 108 млрд грн. При цьому розрахунковий ВВП України фактично на трильйон перевищує очікувані показники цього року – 8,466 трлн проти 7,485 трлн грн.
Очікуваний середньорічний курс долара, з урахуванням якого верстався проєкт основного фінансового документа країни, – 45 гривень проти 40,8 гривень, як прогнозували торік при підготовці бюдежту-2024. Інфляція також має бути дещо вищою, ніж минулого року, але в межах однозначного показника: очікуване зростання споживчих цін – 9,5% проти 7,9%, як прогнозується на 2024-ий.
Ключовими джерелами податкових надходжень залишаються: ПДВ із ввезених на митну територію України товарів – майже 594 млрд грн, ПДФО з громадян – 354 млрд, податок на додану вартість з товарів та послуг, вироблених і наданих в Україні, – 318 млрд, податок на прибуток підприємств – 205,5 млрд грн. Ще до чверті трильйона в держказну мають принести акцизні платежі: 132 млрд грн –податок з підакцизної продукції, виробленої в Україні, та майже 115 млрд – акциз на імпорт.
Порівняно з нинішнім роком найсуттєвішим очікується зростання надходжень від оподаткування українців ПДФО – +150%. Одна з передумов – очікуване підвищення середньомісячної заробітної плати до 24 389 гривень проти 20 581 гривень у цьому році.
Приватизація державного майна у 2025-ому має принести 3,2 млрд грн.
В частині видатків пріоритети останніми роками незмінні: левова частка ресурсу країни піде на її захист від ворога. Витрати на оборону заплановані на рівні 2,22 трлн грн. Це куди більше, ніж передбачено бюджетом 2024 року (приблизно 1,7 трлн). Вочевидь, урядовці вирішили не повторювати минулорічної помилки, коли оборонні видатки апріорі були нижчими від очікуваних потреб в розрахунку на те, що у процесі виконання бюджету його параметри – зокрема, в частині військових асигнувань, – переглядатимуть. Але, як відомо, й досі зміни до цьогорічного держкошторису не внесено. Тож в бюджеті не вистачає приблизно 500 млрд грн. І навіть є ризики зупинення виплат захисникам України наприкінці року. При підготовці бюджету на 2025-ий виникненню такої ситуації вирішили запобігти. Безумовно, це не означає, що потреби у фінансуванні війська не зростуть. Але внести зміни на кілька десятків мільярдів наступного року буде простіше, аніж на пів трильйона.
Сергій Марченко / Фото: facebook
«Оборону України буде забезпечено. Фінансування сектору безпеки і оборони є ключовим пріоритетом, що закладено в проєкті Державного бюджету України на 2025 рік. Видатки для забезпечення ефективного протистояння ворогу зростатимуть. Всі внутрішні надходження і запозичення скеруємо на потреби захисників України. Допомога громадянам, підтримка ветеранів, соціальні послуги – також у фокусі уваги Уряду на наступний рік», – запевнив міністр фінансів Сергій Марченко.
В межах видатків на оборону пропонується збільшити витрати на закупівлю озброєння і спеціальної техніки до 737 млрд грн. 54,6 млрд із них освоять через Міністерство стратегічної промисловості, 46,9 млрд грн – через Державну службу спеціального звʼязку та захисту інформації, решту – безпосередньо для задоволення потреб Міноборони.
Другий пріоритет – фінансування захищених статей бюджету. 419,2 млрд грн передбачено на захист соціально вразливих верств населення. 237,9 млрд грн з цієї суми нададуть Пенсійному фонду для виплати пенсій (у тому числі, і з урахуванням щорічної індексації, у березні 2025-го вона буде). 127,9 млрд грн – на допомогу малозабезпеченим сім’ям та людям, котрі опинилися у складних життєвих обставинах, 42,3 млрд грн – на виплату пільг і субсидій. Також передбачено гроші для програм підтримки осіб з інвалідністю та сімей з дітьми.
211 млрд грн підуть на охорону здоровʼя, включаючи фінансування програми медичних гарантій та забезпечення медустанов ліками й медичними виробами для лікування тяжких захворювань. Пріоритетами, зокрема, будуть створення єдиного медичного простору та забезпечення житлом медпрацівників у сільській місцевості.
На освіту планується витратити майже 170 млрд грн, що включає виплату заробітної плати вчителям, гранти на здобуття вищої освіти, забезпечення підручниками та здорове харчування учнів.
Також передбачено 9,6 млрд грн на розвиток культури та інформаційного простору, 4 млрд – на цифрову трансформацію, зокрема, на фінансування інноваційних проєктів для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони (BRAVE 1), 14 млрд грн – на підтримку наукових досліджень, зокрема, в галузі оборонно-промислового комплексу, енергетики та енергоефективності.
Третій пріоритет – підтримка регіонів та бізнесу. Місцеві бюджети й надалі отримуватимуть допомогу за рахунок дотацій та субвенцій. Для підтримки регіонів передбачено 12,2 млрд грн у вигляді субвенції на компенсацію різниці в тарифах, що дозволить забезпечити доступність комунальних послуг для населення. 9,4 млрд грн піде на забезпечення житлом громадян через програму Укрфінжитло.
Передбачено додаткову дотацію місцевим бюджетам у розмірі 51,2 млрд грн, що на 17 млрд більше, ніж 2024 року. Ці кошти спрямовуватимуться, зокрема, на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих територіях, що сприятиме відновленню економічної активності та підвищенню рівня життя населення у регіонах, які потерпіли від війни.
1 млрд грн передбачено на гуманітарне розмінування земель. Це допоможе зробити території, що постраждали від бойових дій, безпечнішими.
1,75 млрд грн скерують до Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації для втілення програм зі зменшення викидів вуглецю та підвищення енергоефективності економіки.
«Передбачено кошти на програми пільгового кредитування та гранти для підприємців. Також буде продовжена програма гуманітарного розмінування та програма єОселя», – запевнив глава уряду Денис Шмигаль.
В Міністерстві фінансів уточнили, що в межах підтримки бізнесу передбачено фінансування Фонду розвитку підприємництва на рівні 18 млрд грн для надання пільгових кредитів за Програмою «5-7-9%». 1,4 млрд грн використають на гранти для бізнесу.
Новацією цього бюджету, за словами Шмигаля, стане реалізація нової моделі управління публічними інвестиційними проєктами (з планом розподілу 25 млрд грн), яка зробить капітальні видатки прозорішими та ефективнішими. Пріоритетами будуть відновлення, енергетичні проєкти і реалізація нової ветеранської політики.
Для реагування на непередбачувані події в резервному фонді, яким зможе оперативно розпоряджатися Кабінет міністрів, пропонується передбачити майже 44 млрд грн.
Бюджет-2025: перспективи доопрацювання та ризики виконання
Як і минулої осені, коли ми стежили за бюджетним процесом-2024, ключовою невизначеністю залишається обсяг міжнародної фінансової допомоги. Адже в умовах протистояння потужному ворогові Україні без неї не обійтися. Як і без внутрішніх та зовнішніх запозичень.
Прогноз фінансування державного бюджету на 2025 рік передбачає скорочення дефіциту державного бюджету до 19,4 % ВВП (в чинному законі про держбюджет-2024 – 20,6%), що відповідає узгодженим з міжнародними партнерами показникам.
Державні запозичення загального фонду заплановано в обсязі 2 трлн 238 млрд грн, приблизно 580 млрд грн з яких – внутрішні позики, решта – залучення з міжнародних фінансових ринків та від донорів. При цьому в Міністерстві фінансів визнають, що підтвердженого наразі міжнародними партнерами обсягу зовнішніх запозичень недостатньо – попереду копітка й наполеглива робота із пошуку фінансового ресурсу. Загалом Україна наступного року додатково потребує від партнерів щонайменше $38,4 млрд.
Тим часом гарантовано підтверджено лише отримання Києвом 18 млрд євро від ЄС в межах програми Ukraine Facility та кілька мільярдів доларів за чинною програмою EFF від Міжнародного валютного фонду (якщо Україна досягне усіх передбачених Меморандумом із Фондом структурних маяків).
У цьому зв’язку важливим сигналом, який фактично збігся в часі із затвердженням законопроєкту про бюджет-2025, стало представлення Єврокомісією державам-членам ЄС варіантів продовження терміну дії санкційного режиму проти Росії, аби розблокувати угоду про використання заморожених російських активів на користь України. За інформацією Euractiv, йдеться про механізми втілення плану країн Великої сімки з надання Києву $50 млрд кредиту за рахунок заморожених російських активів.
Перший із запропонованих варіантів передбачає заморожування активів Росії на п'ять років, але з можливістю перегляду кожні 12 місяців та затвердженням кваліфікованою більшістю держав-членів. Другий – одностайне продовження заморожування кожні 36 місяців. Третій – продовження всіх санкцій проти Росії на 36 місяців.
Представники низки країн уже висловили зауваження та застереження з приводу цього плану. Тож дискусія, вочевидь, буде не такою простою, як нам би хотілося, а ухвалення рішення може затягнутися. Тож на початку 2025-го ми можемо знову стикнутися з невизначеністю з обсягами міжнародного фінансування, як це вже було наприкінці минулого – на початку цього року.
Хоча в ЄС розраховують ухвалити необхідні рішення ще до листопадових виборів у США. Найімовірніше, питання подальшого замороження активів РФ внесуть до порядку денного зустрічі лідерів ЄС, запланованої на середину жовтня в Брюсселі.
Інший ризик пов'язаний із тим, що Україна, як уже наголошувалося, й досі не визначилася із суттєвими змінами до цьогорічного бюджету та необхідними для забезпечення збільшення надходжень податковими оновленнями. Але в цьому питанні маємо поступ. Напередодні Бюджетний комітет ВР схвалив до другого читання законопроєкт №11417, яким передбачене збільшення цьогорічних видатків на оборону на 500 млрд грн. Пропонується скоротити інші бюджетні видатки на 137 млрд грн. Левову частку цих коштів – 115 млрд грн – вдасться заощадити завдяки зменшенню витрат на обслуговування державного боргу, що стало можливим завдяки досягненню домовленостей з комерційними кредиторами України про реструктуризацію виплат, які мали розпочатися із цьогорічного серпня.
А в понеділок зранку збереться на засідання парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, який планує розглянути до повторного першого читання чергову версію урядового законопроєкту про підвищення податків 11416-д. Ключове нововведення – підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Також передбачено збільшити податки для ФОП 1 і 2 груп, запровадити 1% оподаткування ФОПів 3-ї групи, ввести 25% податку на прибуток фінустанов (зокрема, 50% податку на прибуток банків у 2024 році).
Ухвалення цього документа, безумовно, вплине на обговорення та остаточні рішення щодо законопроєкту про бюджет -2025. Адже запропоновані зміни дозволять збільшити надходження принаймні на 137 млрд грн.
Водночас і в уряді, і в парламенті визнають: у разі ухвалення ці податкові зміни не будуть останніми. Адже усіх проблем цьогорічного держбюджету з додатковими потребами в пів трильйона вони не розв’язують. Це, власне, стосується, й забезпечення виконання бюджету 2025 року.
Хоча про це говорити, вочевидь, ще зарано. Згідно з Бюджетним кодексом, уряд щорічно має вносити проєкт закону про держбюджет на наступний рік до парламенту не пізніше 15 вересня. Згідно з регламентом, у першому читанні Рада повинна розглянути документ не пізніше 20 жовтня, а остаточно – не пізніше 1 грудня.
Владислав Обух, Київ