Від маскулінатива “нотар” можна утворити фемінітив із різними суфіксами.
З появою в українській мові такого поняття як фемінітиви, у багатьох людей виникають складнощі із тим, як правильно називати жінок різних професій.
Зокрема, питання викликає перетворення слова “нотаріус”. Розібратися в ньому допомогла редакторка Ольга Васильєва. За її словами, академічний тлумачний словник фіксує маскулінатив “нотар”.
Це слово має примітку “застаріле”, але прибрали його тільки у 30-х роках, пояснює фахівчиня. Замість нього за посередництва російської мови запровадили латинську форму “нотаріус”.
Відео дня
“Чому нотар? Бо та сама словотвірна модель, що й секретар (лат. secretarius) або пролетар (лат. proletarius). Про це писав ще Олекса Синявський. Він секретар, вона секретарка. До слів із суфіксом -ус не можна клеїти інших суфіксів”, – додала Васильєва.
Водночас від маскулінатива “нотар” можна утворити фемінітив із різними суфіксами: “ноатрка”, “нотареса”, “нотариня”.
“Мені доводилося бачити в ФБ коментарі юристок, які вживають до себе фемінітиви з -еса, вважаючи, що так гарніше: нотареса, адвокатеса (замість нотарка і адвокатка). Відчуваю, що слово “нотареса” приживеться. Аж надто воно симпатичне”, – резюмувала Ольга Васильєва.
Фемінітиви в українській мові
Раніше ми розповідали, як правильно називати жінку, яка має звання генерала. Відомий мовознавець, доцент Київського національного університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко пояснював, що “генеральша” – це насправді дружина генерала. Водночас жінку у званні генерала правильно називати “генералка”.
Раніше він також “поставив хрест” на жіночому фемінітиві “міністерка”, “академічка” тощо.
Коментувати