Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт щодо вдосконалення механізмів управління та списання військового майна.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, проєкт №12373 ухвалено за основу 296 голосами.
Документ передбачає внесення змін до законів «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», «Про Службу безпеки України».
У законопроєкті визначається, що списання військового майна провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міноборони.
При цьому пропонується виключити припис щодо списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями.
Також пропонується, щоб військове майно (крім стрілецької зброї та об’єктів нерухомого майна), витрачене, використане та/або яке набуло непридатного стану внаслідок його експлуатації, під час дії воєнного стану списувалось незалежно від номенклатури служб забезпечення вартістю за одним актом до 1 700 000 грн без затверджень та погоджень.
Командир військової частини за поданням комісії для списання військового майна має видати відповідний наказ.
Згідно з документом, службове розслідування щодо встановлення причин та обставин знищення (втрати), пошкодження, створення нестачі, дострокового зносу, перевитрати військового майна, погіршення або зниження його цінності може не призначатись у випадках, передбачених законом.
Передбачається, що у разі знищення, втрати, пошкодження чи створення нестачі військового майна, а також погіршення чи зниження його цінності через бойове ураження або дії противника і при виконанні бойового завдання таке майно списується на підставі єдиного акта списання, без погодження (крім об’єктів нерухомого майна). В акті потрібно зазначити опис події та перелік військового майна, що підлягає списанню. Він складається комісією та підписується не менше ніж двома учасниками або свідками події, якщо вони є, і подається на затвердження командиру частини чи посадовій особі органу військового управління протягом 30 днів.
При цьому акти списання військового майна, вартість якого перевищує 1 700 000 грн, підлягають затвердженню командувачами або іншими керівниками органів військового управління, підпорядкованих військових частинам, чиє майно списується.
Посадова особа, яка отримала акт для затвердження, має затвердити його або відмовити у затвердженні протягом 20 днів з моменту отримання. У разі відмови має бути надана вмотивована причина та вказано, які недоліки потрібно усунути. Строк перегляду рішення після усунення недоліків та повторного подання не може перевищувати 15 днів.
У Законі «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» пропонується передбачити, що розслідування може не призначатися, якщо шкоду завдано діями противника або у зв’язку з виконанням бойового завдання.
Окрім того, пропонується передбачити можливість передачі військового майна, зокрема озброєння та техніки, до сфери управління Служби безпеки України. Пропонується доповнити Закон «Про Службу безпеки України» пунктом, який зобов'язує СБУ здійснювати управління військовим майном відповідно до своїх завдань.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому постанову, якою продовжується терміни проходження військово-лікарської комісії для обмежено-придатних громадян України до 5 червня 2025 року.
Фото: facebook.com/kondratiukolena