Україна вже виконала практично 80% зобов'язань з імплементації положень Митного кодексу Євросоюзу.
Про це під час дискусії «Прогрес України в інтеграції до ринку послуг ЄС», організованої Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, повідомив заступник голови Державної митної служби Владислав Суворов, передає кореспондент Укрінформу.
Посадовець зазначив, що митний компонент Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (додаток 15) передбачає 4 ключові завдання, перше з яких – імплементувати окремі норми Митного кодексу Європейського Союзу.
«За нашими оцінками, практично відсотків на 80 зобов'язання щодо постатейної імплементації кодексу виконано. Ми йшли по галузях митного права, починаючи від митного боргу й закінчуючи транзитом. Та коли опрацювали останню частину, Україна отримала статус кандидата у члени ЄС. Тому стало зрозуміло, що частковими змінами до Митного кодексу оновлені зобов’язання ми не виконаємо. Треба розробляти новий Митний кодекс, який відповідатиме ключовим європейським регламентам», – розповів Суворов.
Другий крок – приєднання України до двох конвенцій: Про процедуру спільного транзиту та Про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Шлях до приєднання, за оцінками посадовця, був непростим. Адже ці конвенції є закритими і щоб приєднатися до них, бажання держави недостатньо, необхідно отримати запрошення від партнерів, якому передує моніторингова місія країн-учасниць конвенцій.
«Незважаючи на війну, Україна пройшла ці випробування і з 1 жовтня 2022 року стала 36-ю учасницею системи спільного транзиту. Ми успішно пройшли оцінювальну місію, яка працювала онлайн, і отримали запрошення від партнерів. Третій документ у межах наших зобов'язань – 608-ий регламент Європарламенту і Ради ЄС (щодо дотримання прав інтелектуальної власності), який ми успішно імплементували 2019 року. Четвертий блок – регламент Ради ЄС №1186, фактично звільнення від сплати мит. Це складний блок, який плануємо імплементувати в новому Митному кодексі України», – деталізував Суворов.
Він також нагадав, що після отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС уряд ухвалив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Розділи документа «митне адміністрування» та «митна політика» фокусуються на питаннях комплексного реформування Державної митної служби. Її належить очистити від корупції, забезпечити інституційну спроможність здійснювати правоохоронну функцію із розслідування справ про товарну контрабанду, а також оснастити сучасними технічними засобами митного контролю.
«І одним з елементів митного компоненту є повна гармонізація галузевого законодавства України із законодавством ЄС. Тому в лютому 2024-го Міністерство фінансів створило 15 експертних команд, які вже рік працюють над новою редакцією Митного кодексу. Також торік у лютому ухвалено важливий документ, що передбачає затвердження Стратегічного плану розвитку інформаційних технологій в Держмитслужбі до 2028 року. Він базується на багаторічному стратегічному плані розвитку ІТ в Європейському Союзі», – продовжив заступник голови Митниці.
Він нагадав, що в ЄС виконання положень Митного кодексу забезпечується завдяки 17 основним та 16 додатковим інформаційним системам, які Україні доведеться або побудувати з нуля, або перебудувати, адаптувавши наявні системи.
«Радий констатувати, що минулого року ми змогли побудувати або перебудувати чотири системи, які створені відповідно до вимог ЄС. Це згадана система спільного транзиту NCTS, система зобов'язуючих рішень, система управління гарантіями і система ухвалення рішень», – підсумував Владислав Суворов.
Як повідомляв Укрінформ, Державна митна служба України у січні забезпечила надходження до державного бюджету 47,5 млрд гривень митних платежів. Це 100,8% доведених Мінфіном показників надходжень. Водночас, порівняно з січнем 2024 року, обсяги оподаткованого імпорту товарів зменшилися на 6,2%.