У діловому середовищі існує тонка межа між відкритістю й надмірною особистістю. Багато працівників припускаються однієї поширеної помилки: або надто діляться своїм особистим життям, або повністю закриваються від колективу. Обидва підходи можуть негативно позначитися на репутації, зазначає організаційний психолог та професор Wharton School Адам Грант, повідомляє “Кіровоград Кропивницький” з посиланням на CNBC.
Два полюси — і обидва ризиковані
За словами Гранта, надмірна відкритість часто притаманна людям, які не встановлюють чітких меж між роботою та особистим простором. Їхні офіси прикрашені фотографіями родини, вони працюють у неробочий час, запрошують колег на обіди, подорожують разом. Така поведінка може призвести до емоційного виснаження, особливо коли відчувається тиск завжди бути на зв’язку та відповідати на всі прохання.
З іншого боку, повне уникнення особистих розмов і надмірне тримання дистанції формує образ холодної та закритої людини. Це може завадити встановленню довірливих стосунків, які часто є необхідною умовою для командної роботи та кар’єрного розвитку.
Наслідки для соціального клімату в колективі
Опитування Glassdoor, проведене у січні 2025 року серед понад 800 працівників у США, показало, що 53% респондентів уникають неформального спілкування на роботі, намагаючись чітко відокремити особисте життя від професійного. Але така позиція може призвести до відчуття ізоляції. Згідно з дослідженням The Cigna Group, ще у 2021 році 58% американців стикалися з проблемою самотності на робочому місці.
Як знайти правильний баланс
Грант закликає до обережної відкритості. Він радить обирати ті теми, які можуть бути цікаві колегам, допоможуть налагодити контакт або сприятимуть спільному вирішенню задач. Ідеальним майданчиком для встановлення зв’язків можуть стати командні зустрічі або професійні заходи.
Водночас психолог попереджає: варто уникати неформальних вечірок, які часто провокують надмірне розкриття особистої інформації в емоційній атмосфері.
Колишня CEO компанії CVS Health Карен Лінч пропонує просте правило:
ділитися тим, що допоможе вирішити проблему або покращити взаємодію з колегою. Якщо інформація не відповідає жодному з цих критеріїв, її краще залишити при собі.
Влучний приклад із практики
Карен Лінч згадує, як під час роботи президентом страхової компанії Aetna розповіла працівникам про особисту трагедію — самогубство її матері, що сталося, коли їй було 12 років. Ця відвертість не була емоційним вибухом, а мала чітку мету — акцентувати увагу на важливості ментального здоров’я та встановити щирий контакт із командою.
Водночас Лінч застерігає від надмірної відвертості: розповіді про побутові конфлікти чи дрібні проблеми не мають цінності для професійної комунікації.
Підсумок
Ефективне спілкування на роботі потребує балансу. Надмірна відвертість може створити враження непрофесійності, а закритість — холодності. Обирайте інформацію, яка доречна, корисна для колективу й допомагає вибудувати довіру без шкоди для особистих кордонів.
Раніше ми писали про співбесіду у формі стрес-тесту.