Україна сподівається наступного року отримувати зовнішнє фінансування і за рахунок «тіла» знерухомлених активів Росії.
Як передає Укрінформ, про це голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив у Фейсбуці за підсумками зустрічі з другим постійним заступником Державного секретаря Агентства Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO) Ніком Дайєром та послом Великої Британії в Україні Мартіном Гаррісом.
"Обговорили умови, важливі для стійкості фінансового сектору України та відновлення економіки на горизонті найближчих років. Міжнародна підтримка – одна з ключових", – зазначив Пишний.
Серед тем зустрічі він назвав, зокрема, заходи для забезпечення цінової стабільності; стійкість банківського сектору; джерела покриття дефіциту бюджету, включаючи доступ до знерухомлених російських активів.
Очільник НБУ нагадав, що впродовж 2023 – 2024 років завдяки роботі на внутрішньому борговому ринку та підтримці партнерів Україна змогла уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету, і це залишається "нашим незмінним пріоритетом".
"Водночас прагнемо розвитку дискусії про надання Україні доступу до знерухомлених активів РФ. Таке рішення буде справедливим для компенсації збитків нашій країні. Відповідно до оперативної оцінки RDNA-4, станом на початок 2025 року збитки України сягають 176 млрд дол. США, а вартість відновлення – 524 млрд дол. США. Сподіваємося, що 2026 рік стане роком, коли наша країна отримуватиме фінансування вже у тому числі за рахунок «тіла» активів РФ", – наголосив Пишний.
Під час зустрічі порушувалися також питання стійкості банківської системи.
"Ми не очікуємо сюрпризів. Банківська система в гарній формі", – заявив очільник регулятора, посилаючись на стрес-тестування банків за базовим та негативним сценаріями.
Що ж до перспектив приватизації державних банків, то її, на переконання голови НБУ, необхідно обговорювати в контексті Стратегії державного банківського сектору, яка потребує оновлення.
"Україна нещодавно ухвалила оновлену законодавчу (базу – ред.) приватизації державних банків, тривають процеси відбору урядом радників", – додав Пишний.
На його думку, важливо забезпечити прозорість процесу та отримати "найкращі з можливих умови залучення іноземних інвесторів у державний банківський сектор якнайшвидше".
Як повідомлялось, ініціатива країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) передбачає спрямування Україні 50 млрд дол., з яких 20 млрд дол. надасть Європейський Союз.
У грудні 2024 року Україна підписала угоду з ЄС про створення Механізму кредитного співробітництва для України (ULCM), який дозволить використовувати доходи від заморожених активів РФ для погашення позик на суму до 45 млрд євро в межах ініціативи G7 (ERA).
У межах механізму ERA в грудні минулого року Україні надійшов 1 млрд дол. від Сполучених Штатів.
У січні цього року перші 3 млрд євро із власної частини кредиту переказав Україні Європейський Союз.
У березні перші 752 млн фунтів стерлінгів у межах ініціативи G7 ERA надійшли від Великої Британії.
Фото: Андрій Пишний/Фейсбук