Фінансовий стан, кар’єра і відсутність житла часто згадуються як основні причини, але вони – лише верхівка айсберга.
Дедалі більше людей не готові взяти на себе тягар батьківства / фото ua.depositphotos.com
У сучасному світі для дедалі більшої кількості людей народження дитини стає питанням “якщо”, а не “коли”.
Як зазначив Марк Треверс у колонці для Forbes, фінансовий стан, кар’єра і відсутність житла часто згадуються як основні причини, через які люди відкладають народження першої дитини. Однак нове дослідження Frontiers in Psychology встановило, що в цьому можуть бути задіяні набагато глибші психологічні мотиви.
Ось шість найпоширеніших причин, через які так багато людей відкладають батьківство, згідно з дослідженням.
Відео дня
1. “Я не відчуваю себе готовим”
Емоційно, розумово або практично. Це глибокий, іноді паралізуючий страх, що ви будете недостатньо гарні або не знатимете, що робити. Підступ у тому, що ця внутрішня готовність може так і не настати.
На думку дослідників, ця нерішучість може бути наслідком страху виявитися “поганим” батьком – не мати того, що потрібно, щоб піклуватися, захищати і виховувати іншу людину.
Ці високі очікування підживлюються щодня – соцмережами, книжками з виховання дітей і навіть благими порадами. Згодом легко почати вірити, що хороші батьки мають бути абсолютно терплячими, безкорисливими, емоційно врівноваженими, фінансово стабільними і завжди ставити своїх дітей на перше місце. Це об’єктивно висока планка – і для багатьох страх зазнати невдачі стає достатньою причиною почекати. Або замислитися: “Якщо я не почуваюся готовим до теперішнього моменту… чи буду я готовий коли-небудь?”
2. “Мені ще так багато потрібно зробити в першу чергу”
Для декого відкладання батьківства більше пов’язане зі свободою. Це особливо стосується молодих людей, які хочуть здійснити свої мрії або намічені цілі, або просто пожити у власне задоволення, перш ніж узяти на себе відповідальність за дитину.
“Для декого пріоритетом у житті є досягнення намічених цілей, а наявність дитини була б суттєвою перешкодою для такого плану”, – пояснили вчені.
Багато людей можуть вважати це егоїстичною причиною відкласти батьківство. Однак люди хочуть прийти до батьківства, відчуваючи, що вони пожили достатньо часу для себе, перш ніж присвятити весь свій час дитині. Але небезпека полягає в тому, що таке почуття може ніколи не настати.
3. “Це звучить гнітюче”
Навіть якщо ви хочете дітей, важко ігнорувати реальність того, що насправді тягне за собою батьківство: безсонні ночі, можливий фінансовий стрес, постійна емоційна праця і майже повна переорієнтація повсякденного життя. Для декого ця реальність відчувається як тягар.
“Батьківство сприймається як тягар, коли пов’язане зі страхом труднощів і жертв, яких потребуватиме виховання дитини. Це не означає сумніватися у здатності любити дитину – скоріше, це відображає те, чого ця любов може вам коштувати”, – пояснили автори.
Таким чином, занепокоєння щодо впливу на ваш особистий час, емоційну пропускну спроможність і здатність піклуватися про власні потреби є як обґрунтованою, так і природною реакцією, особливо якщо ви вже почувалися виснаженими, наприклад, роботою, стресом або проблемами з психічним здоров’ям. Існує також страх вигоряння і перетворення на людину, яка обурюється батьківством, тому що вона вступила в нього без достатньої підтримки або самозбереження.
У цьому сенсі відкладання батьківства стає не стільки стратегією уникнення, скільки стратегією збереження. Оскільки багато людей знають, що це буде важко.
4. “Що, якщо все зміниться?”
Існує також більш екзистенційний страх, який вступає в гру: страх самих змін. Що, якщо ви почнете втрачати почуття власної гідності? Що, якщо ваші стосунки зміняться так, як ви не очікували? Що, якщо ви втратите контроль над своїм життям?
Батьківство кардинально змінює життя – від ваших стосунків до вашого тіла і вашої ідентичності. А для людей, які цінують стабільність, контроль або рутину, такі зміни можуть здаватися глибоко тривожними.
“Час і зобов’язання з виховання дитини розглядаються як конкуренція з існуючою рутиною життя. Це також означає зміну як у стосунках пари, так і в організмі жінки”, – пояснили дослідники.
5. “Я не почуваюся достатньо стабільною у фінансовій сфері”
Майже неможливо обговорювати відтермінування батьківства, не згадуючи грошей; навіть ті, хто хоче дітей, можуть відчувати, що вони не можуть собі їх дозволити. Вартість житла, охорони здоров’я, освіти та щоденного догляду за дітьми продовжує зростати – і для людей, які вже живуть від зарплати до зарплати, одна лише думка про поповнення в сім’ї може бути жахливою.
“Вартість виховання дитини, на думку потенційних батьків, іноді перевищує їхні поточні фінансові можливості”, – зазначили автори.
Знову ж таки, це більше, ніж просто егоцентрична турбота; це і виправдано, і необхідно. У наші дні всі потенційні батьки мають замислитися над тим, яке життя вони здатні дати дитині. При цьому часто природним чином виникає більш важливе питання: що, якщо я не зможу дати їм те, чого вони потребують? Що, якщо вони постраждають через те, що я не був фінансово готовий? Для людей, які самі виросли в умовах фінансової нестабільності, цей страх може бути особливо сильним.
6. “У цей світ взагалі варто приводити дитину?”
Нарешті, дедалі більше людей задаються питанням: чи етично взагалі приводити дитину в цей світ? Зміна клімату, війна, політична поляризація, повний економічний крах – загальна непередбачуваність майбутнього може сильно тиснути на людей, які думають про те, щоб стати батьками.
Хоч би як вам хотілося мати дитину, все одно може здаватися дико несправедливим залишати її справлятися з наслідками всього цього.