Відтермінування дії механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) для українського бізнесу є критично важливим завданням для нового уряду, яке має стати одним із основних пріоритетів. Це дозволить захистити добувну галузь, зберегти робочі місця та виконати зобов’язання в рамках нещодавно підписаної Угоди між Україною та США щодо критично важливих корисних копалин, повідомляє “Кіровоград Кропивницький” з посиланням на PolitExpert.
Про це заявила виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України (НАДПУ) Ксенія Оринчак. Вона зазначила, що наразі увага зосереджена на можливостях нового уряду для ведення переговорів з європейськими партнерами, зокрема, на сподіваннях щодо того, що міністр економіки Тарас Качка, який брав участь у впровадженні механізму CBAM, зможе налагодити діалог з Єврокомісією для досягнення відстрочки цього механізму для України.
Необхідність державної позиції та захисту бізнесу
“Ми, як асоціація, неодноразово зверталися до Єврокомісії, отримували проміжні відповіді, але процес просувається дуже повільно. Комунікація з української сторони зупинилася”, – підкреслила Оринчак. Вона також зазначила, що видобувним компаніям, які постачають сировину для оборонної промисловості та фортифікацій, необхідна не тільки підтримка, але й захист.
Відповідно до розрахунків, з 2026 року мито CBAM у розмірі 150 євро за тонну не надходитиме до українського бюджету, а буде отримувати Європейський Союз. “Ми повинні досягти форс-мажорних умов для українських компаній, тому що наша добувна галузь є основою промислової безпеки”, – зазначила вона.
Механізм CBAM у ЄС та необхідність власного підходу для України
Ксенія Оринчак також наголосила, що в 27 країнах ЄС CBAM вводиться поступово, з багатьма пільгами та винятками для національних компаній. Однак Україна, хоча й не є членом ЄС, не має аналогічного механізму захисту. Вона підкреслила, що Україні необхідно розробити власний механізм, який буде враховувати національні особливості країни.
“Поки ми не є в ЄС, нам необхідно мати свій аналог CBAM, який враховуватиме наші ресурси і національні потреби”, – підсумувала Оринчак.
Оцінка впливу CBAM на економіку
Запровадження CBAM може призвести до значних економічних втрат для України. За прогнозами, у разі, якщо Україна не отримає відстрочку, країна може втратити до 4,7 мільярдів доларів у вигляді зниження експорту та 2,7 мільярдів доларів у вигляді інвестицій. Втрата до 6,4% від ВВП та понад 116 тис. робочих місць також є реальними ризиками для економіки країни.
Українська влада вже розпочала переговори з ЄС щодо відстрочки CBAM, але поки що не досягнуто конкретних результатів. Бізнес і експерти закликають уряд прискорити ці переговори, оскільки Україна має законне право на відстрочку відповідно до європейського законодавства.
Раніше ми писали про те, що металургійний сектор Європи стурбований невизначеністю щодо механізму CBAM.