Саміт НАТО в Анкарі завершився демонстрацією єдності Альянсу, хоча перед його початком союзники очікували гострих суперечок через позицію президента США Дональда Трампа. Під час зустрічі увага була прикута не лише до внутрішніх дискусій у НАТО, а й до війни Росії проти України, ескалації навколо Ірану та майбутнього американської участі в європейській безпеці. Для України переговори стали результативними: Київ отримав нові гарантії військової підтримки та домовленості щодо посилення системи протиповітряної оборони. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на ВВС.
НАТО намагалося зберегти єдність попри суперечки між союзниками
Керівництво Альянсу зробило ставку на максимально короткий формат саміту, щоб уникнути відкритих конфліктів між США та європейськими партнерами. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після завершення зустрічі порівняв Альянс із родиною, де можливість відкрито дискутувати робить організацію сильнішою.
Перший день саміту був присвячений оборонним програмам країн-членів, збільшенню виробництва озброєнь та виконанню попередніх домовленостей щодо підвищення оборонних витрат до 5% ВВП.
Втім, після прибуття Дональда Трампа інформаційний порядок денний швидко змінився. Президент США знову висловив невдоволення реакцією союзників на ситуацію навколо Ірану та повторив свої заяви щодо Гренландії, яка залишається автономною територією Данії.
Заяви Трампа стали головною темою саміту
Паралельно із засіданнями НАТО загострилася ситуація на Близькому Сході. США завдали нових ударів по Ірану після атак на торговельні судна біля Ормузької протоки та відкликали ліцензію, яка дозволяла Тегерану експортувати нафту.
Перед початком основного засідання Трамп різко розкритикував Іспанію, назвавши її ненадійним партнером Альянсу та пригрозивши переглядом торговельних відносин. Також американський президент заявив, що припинення вогню між США та Іраном фактично завершилося, а керівництво Ірану охарактеризував різкими висловлюваннями.
Попри це, під час закритого засідання Північноатлантичної ради, за інформацією Reuters, Трамп не висував союзникам претензій і підтвердив, що Сполучені Штати не планують виходити з НАТО.
Після завершення переговорів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Альянс став більш згуртованим. Сам Дональд Трамп під час підсумкової пресконференції охарактеризував нинішній стан НАТО одним словом — “єдність”.
Підсумкова декларація підтвердила незмінність оборонних гарантій
У фінальному документі саміту країни НАТО підтвердили відданість статті 5 Вашингтонського договору, яка передбачає колективний захист усіх союзників у разі нападу.
Окремо зазначено, що країни Європи та Канада братимуть на себе більшу частину відповідальності за власну оборону. Саме такого підходу Вашингтон добивався протягом останніх років.
Також стало відомо, що наступний саміт НАТО має пройти у 2027 році в столиці Албанії Тирані. Водночас точна дата проведення поки що не визначена.
Україна отримала нові гарантії військової підтримки
Для президента України Володимира Зеленського саміт став одним із найбільш результативних міжнародних заходів останніх місяців.
Одним із ключових результатів стала домовленість союзників про виділення Україні 70 млрд доларів військової допомоги протягом поточного року. Аналогічний рівень підтримки країни НАТО планують забезпечити і наступного року.
Загальний обсяг допомоги за два роки має становити щонайменше 140 млрд доларів.
У фінальній декларації окремо наголошується, що фінансування військової підтримки України переважно забезпечуватимуть європейські країни та Канада.
При цьому США не підтримали запропоноване окремими союзниками формулювання про нерозривний зв’язок між безпекою України та безпекою всієї Європи. У підсумковому документі зазначено лише, що Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Зеленський і Трамп домовилися про виробництво ракет Patriot
Важливим етапом саміту стали переговори президентів України та США.
Після зустрічі Дональд Трамп повідомив про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Київ добивався такого рішення протягом тривалого часу.
Під час спільного спілкування з журналістами американський президент також позитивно оцінив українські удари по військових об’єктах на території Росії, які впливають на логістику та постачання пального.
Державний секретар США Марко Рубіо зазначив, що останніми місяцями Росії стало складніше захищати власний повітряний простір, що, на його думку, може створити передумови для майбутніх переговорів.
Україна та Польща знизили напруження у двосторонніх відносинах
На полях саміту відбулася також зустріч Володимира Зеленського з президентом Польщі Каролем Навроцьким.
Напередодні заходу між Києвом і Варшавою виникла дипломатична напруга через рішення присвоїти одному з українських військових підрозділів почесну назву на честь Української повстанської армії.
Попри попередні сигнали про можливу відмову від переговорів, польський та український президенти провели особисту зустріч.
Після переговорів Кароль Навроцький заявив, що країни, які мають спільний кордон і протистоять російській загрозі, повинні підтримувати діалог навіть за наявності історичних суперечностей.
Росія залишилася серед головних загроз для НАТО
Попри домінування теми Близького Сходу, Росія залишилася одним із центральних питань порядку денного Альянсу.
У фінальній декларації її назвали довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки та стабільності.
Таке формулювання практично повторює текст декларації саміту 2025 року. Водночас у документах НАТО 2024 року Росію визначали як найбільш значну та безпосередню загрозу для Альянсу.
Марк Рютте наголосив, що НАТО продовжить захищати кожен сантиметр території союзників і залишається виключно оборонним союзом.
Переговори щодо війни залишаються під питанням
Напередодні саміту активно обговорювалася можливість відновлення переговорного процесу між Україною та Росією.
Президент Фінляндії Александер Стубб повідомив, що регулярно проводить консультації із Володимиром Зеленським, Реджепом Таїпом Ердоганом, Еммануелем Макроном, Урсулою фон дер Ляєн та Антоніу Коштою щодо можливих дипломатичних кроків.
Водночас він визнав, що наразі не очікує швидкого прориву.
Представник НАТО на умовах анонімності повідомив журналістам, що в Альянсі не бачать готовності Росії до повноцінних переговорів, оскільки її воєнні цілі залишаються незмінними.
За його словами, водночас у російських елітах дедалі частіше лунають сигнали про невдоволення наслідками війни через санкції, удари по стратегічній інфраструктурі та економічні втрати.
Після завершення саміту Дональд Трамп повідомив, що планує провести телефонну розмову з Володимиром Путіним. Також американський президент заявив, що російський лідер знову запропонував Володимиру Зеленському провести зустріч у Москві.
Читайте також: саміт НАТО в Анкарі: що Зеленський і Трамп сказали про завершення війни