Німеччина, яка є другим найбільшим інвестором в оборону України за двосторонніми угодами, прагне вкласти в спільний фонд меншу суму, ніж визначено. Франція ж продовжує наполягати на тому, що снаряди треба купувати лише в європейських виробників.
Представники урядів всіх 27 країн Євросоюзу сьогодні повинні зібратися для укладання угоди про поповнення спільного оборонного фонду – European Defence Fund, пише Politico. Також вони збираються обговорити спільну закупівлю зброю для України.
Йдеться про Європейський фонд миру (EFP). За даними журналістів, це питання може загальмуватися через дві країни: “за лаштунками Франція та Німеччина відкладають угоду про допомогу”.
Країни повинні робити внески до українського фонду залежно від національного доходу. Німеччина, за даними видання, хотіла б робити менший внесок, аніж визначено, оскільки вона є найбільшим донором двосторонньої допомоги Україні, яку надає поза фондом.
“Дипломати звинуватили деякі країни ЄС у тому, що вони використовують кошти EPF для модернізації власних військ, а потім відправляють свій старий запис в Україну. Минулого року Playbook писав, що Естонія заявила про вартість нової сучасної зброї з фонду ЄС як відшкодування за гаубиці радянських часів, які вона надіслала в Україну, хоча вона вже планувала їх замінити до того, як Росія почала своє повномасштабне вторгнення”, – зазначили журналісти.
Вимога Франції, яку підтримують Греція та Кіпр, стосується того, як мають витрачатися гроші ЄС. Франція наполягає на пункті “Купуй європейське” для оборонних закупівель, щоб гарантувати, що будь-яке обладнання, придбане за гроші ЄС, також виготовляється тут.
“Мета полягає в тому, щоб витрачати краще і витрачати по-європейськи”, – сказав французький дипломат Якопо. Але інші країни попереджають, що цей поштовх для промисловості ЄС відбудеться за рахунок затримок із поставкою військового обладнання в Україну.
Дипломати і високопосадовці напередодні зустрічі попереджали, що Франція та Німеччина ризикують повторити ту ж помилку, що й у випадку з боєприпасами для України.
“Це точно така ж дискусія, яку ми мали минулого року щодо плану забезпечення Україною боєприпасами. Зрештою Україна не отримала 1 мільйон снарядів, які ми їм обіцяли, і тепер ми на шляху до повторення тієї ж помилки”, – поскаржився один дипломат, вказуючи на те, коли рішення щодо боєприпасів для Києва були відкладені через наполягання Франції купувати європейські.
На додаток до дискусій про менші внески для Німеччини та позицію Франції “Купуй європейське”, дипломати сьогодні обговорять збільшення загальної фінансової стелі EPF на 5 мільярдів євро. Проте троє дипломатів виключили можливість досягнення угоди найближчим часом за вимогами Німеччини, але один був досить оптимістичним, що угода може бути досягнута до кінця місяця.
Питання EPF може повернутися за стіл лідерів ЄС на березневому саміті.
- Заклики Німеччини розділити навантаження з фінансування зброї для України канцлер Олаф Шольц неодноразово висловлював публічно. Він наголошував, що було б добре й іншим країнам збільшити допомогу. Німеччина загалом є другим найбільшим вкладником в українську оборону, і нещодавно вона оголосила черговий окремий від ЄС пакет допомоги.
- Французький президент Еммануель Макрон теж не вперше виступає з позицією “Купуй європейське”. Французька влада дотримується цього підходу не лише в оборонній промисловості, а й в інших галузях: міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер анонсував кампанію за те, щоб кошти Європейського союзу йшли на підтримку промисловості на континенті, а не на виробництво в Китаї та США. Однак у контексті снарядного голоду в українській армії намагання закрити всі потреби лише європейським ринком є небезпечними.
- Торік ЄС заявив про те, що до березня 2024 Україна отримає від нього один мільйон снарядів. На ділі країна отримала близько третини від обіцяного, і в кращому випадку до кінця березня загальні надходження від Союзу складуть половину анонсованого.