“Нова кров” для НАТО. Топ-5 викликів перед майбутнім генсеком Рютте та на що чекати Україні


"Нова кров" для НАТО. Топ-5 викликів перед майбутнім генсеком Рютте та на що чекати Україні

Фото: майбутній генсек НАТО Марк Рютте (Getty Images) Автор: Данило Крамаренко
Експерт: Єгор Чернєв

Наступним генсеком НАТО стане нинішній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Очікується, що фінальне рішення ухвалять на липневому саміті у Вашингтоні.

Про те, як Рютте йшов до нової посади, з якими викликами доведеться зіткнутися і чого від нього чекають у нашій країні, – у матеріалі РБК-Україна.

Зміст

  • Як Марк Рютте йшов до посади генсека НАТО
  • Топ-5 викликів за версією Politico
  • Чого чекає Україна від Рютте на посаді генсека НАТО

Як Марк Рютте йшов до посади генсека НАТО

Марк Рютте стане генеральним секретарем НАТО після того, як у жовтні завершиться термін повноважень Єнса Столтенберга. Це стало результатом тривалих переговорів між членами Альянсу.

У липні 2023 року він оголосив про плани піти у відставку після 13 років перебування на посаді прем’єра. Вже на той момент він очолював уряд найдовше в історії Нідерландів. І навіть казав, що взагалі піде з політики.

Причиною стало те, що ліберально-консервативна “Народна партія за свободу” Рютте вважала його підхід до прохачів притулку надто поблажливим. Що призвело до розпаду чотирипартійної коаліції, за яким послідували дострокові вибори і перемога вкрай правого популіста Герта Вілдерса.

Але складні урядові переговори затяглися, Рютте майже рік залишається на посаді і, схоже, його плани на пенсію остаточно відкладено, пише DW.

У жовтні минулого року він дав зрозуміти, що зацікавлений змінити Столтенберга на посаді генсека НАТО. Протягом кількох місяців Марк Рютте вів кампанію, намагаючись схилити союзників по Альянсу на свою сторону. Досить швидко вдалося заручитися підтримкою США, за якими пішла більшість інших країн-учасниць НАТО.

Більше часу знадобилося, щоб “перемогти” угорського прем’єра Віктора Орбана, з яким у нього не найкращі стосунки. Для цього довелося пообіцяти, що Будапешту не треба брати участь у діяльності Альянсу з військової підтримки Україні.

Рютте відомий гарним почуттям гумору та дотепністю. Будучи прем’єром, він часто їздив на роботу на велосипеді, а іноді демонстрував музичний талант грою на фортепіано на Центральному вокзалі Гааги.

На посаді генерального секретаря НАТО йому, ймовірно, доведеться стати більш серйозним та дипломатичним. Зрештою, головним завданням буде зробити все, щоб збалансувати інтереси 32 учасників Альянсу, зазначає DW.

У вівторок кандидатуру Рютте підтримали Угорщина та Словаччина, а сьогодні останній конкурент президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що більше не претендує на посаду генсека НАТО. Це означає, що швидше за все остаточне рішення щодо нового генсека затвердять на ювілейному саміті у Вашингтоні, який відбудеться у липні.

Топ-5 викликів за версією Politico

Коли Марк Рютте переїде до брюссельського офісу НАТО, він не матиме “медового місяця”, пише Politico. Він майстер знаходити консенсус, демонструє рішучість у підтримці України, але навіть для досвідченого політика висока посада в Альянсі не буде легкою прогулянкою.

Авторитетне видання наводить топ-5 викликів, з якими йому доведеться мати справу.

  • Можливе повернення Дональда Трампа

Рютте стане генсеком НАТО з 1 жовтня, і вже за кілька тижнів відбудуться президентські вибори в США, на яких може перемогти Дональд Трамп – відомий скептик щодо Альянсу.

Трамп погрожує скоротити американську допомогу Україні. Якщо він досягне свого, це завдасть удару по обіцянках союзників підтримувати Україну в захисті від російського вторгнення, оскільки Вашингтон залишається найбільшим донором військової допомоги Києву. Його перемога також майже напевно зірве план НАТО щодо підготовки України до майбутнього членства.

Союзники 2023 року обіцяли, що запросять її вступити до Альянсу, коли буде загальна згода. Судячи з того, як Трамп нещодавно відгукувався про президента Володимира Зеленського, ця прихильність виглядає хисткою. Минулого тижня той заявив, що прохання України про допомогу нібито “ніколи не закінчаться”.

  • Зимова кампанія Путіна в Україні

В останні місяці Росія посилила атаки на критичну інфраструктуру. Стратегія не нова, тому що зима 2022-2023 років теж пройшла на фоні ударів по енергосистемі. За словами Столтенберга, щоб протистояти цьому, Україні треба більше систем ППО.

Країни НАТО працюють над поставками, а Нідерланди, у випадку з Рютте, поставили одну систему та збирають другу. Однак у Європі вже не так багато вільних засобів ППО, а країни, які межують із РФ, не готові відмовитися від своїх повітряних щитів, зазначає Politico.

  • Змусити членів НАТО платити

Нідерланди щойно досягли цільового показника видатків на оборону у 2% ВВП. На сьогодні цю вимогу виконують 23 із 32 союзників. Однак третина все ще не зробила цього, незважаючи на обіцянки, які давали десять років тому.

Відстають переважно країни Південної Європи. Італія, згідно з прогнозами, за підсумками 2024 року скоротить витрати з і без того низького рівня 1,5% ВВП минулого року. Італія витратить лише 1,28%, Португалія – 1,55%. Крім того, близько 1,37% витратить Канада.

  • Невдоволення східного флангу

Країни, які межують із Росією, є не найбільшими шанувальниками Рютте. Вони критикували Нідерланди за низькі витрати на оборони та гучніший голос країн Західної та Північної Європи.

Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас відмовилася від боротьби за посаду генсека НАТО після того, як їй сказали, що її не підтримають США, Франція та Німеччина. Президент Румунії Клаус Йоханніс отримав підтримку лише від Угорщини і то ненадовго і лише з тактичних міркувань.

Ймовірно, країни східного флангу вимагатимуть кращого представництва. Наприклад, посаду заступника генсека та різні посади помічників. Передбачається, що на Рютте буде здійснюватися тиск, щоб він призначив когось із країн Східної Європи.

  • Європейські “любителі” Путіна

Рютте доведеться переконувати у життєздатності НАТО не лише Трампа, якщо той переможе на виборах у США. По всій Європі процвітають праві партії, які скептично ставляться до Альянсу та симпатизують Володимиру Путіну.

Франція перебуває на порозі парламентських виборів, які можуть принести успіх вкрай правому “Національному об’єднанню”. Звичайно, Рютте знайомий з подібною історією, адже певною мірою став претендувати на посаду генсека НАТО через програш правим у Нідерландах.

Чого чекає Україна від Рютте на посаді генсека НАТО

Україна з надією дивиться на подальшу співпрацю та інтеграцію до НАТО.

У лютому президент Володимир Зеленський зустрічався з ним на полях Мюнхенської безпекової конференції. Побажав йому удачі і заявив, що вимагатиме від Рютте відповіді на складне запитання.

“У нас будуть тверді відносини, і Марку доведеться відповідати на складне питання від України, якщо він стане генеком НАТО. А я сподіваюся, що стане. Це питання – (про надання, – ред.) запрошення для України до НАТО“, – заявив він і додав, що чекатиме на конкретні кроки.

Він також зазначив, що добре знає Рютте та впевнений, що той збереже єдність НАТО.

Голова комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко вбачає позитив у тому, що саме Марк Рютте змінить Єнса Столтенберга.

“Будучи прем’єром Нідерландів, він зарекомендував себе діями та заявами як надійний партнер і прихильник допомоги Україні. Водночас, перед ним, як новим генсеком НАТО, можуть виникнути нові виклики, пов’язані з можливими змінами у Вашингтоні (можливе обрання Трампа, – ред.). Йому доведеться відстоювати трансатлантичну солідарність та доводити, якщо буде новий президент США, що НАТО є найважливішим елементом безпеки США та Європи”, – розповів він у коментарі РБК-Україна.

Співрозмовник розраховує, що Рютте продовжить лінію Столтенберга в об’єднанні союзників НАТО навколо військової допомоги Україні.

“Хоча буде нелегко, тому що багато що змінюється і є ознаки наростаючого конфлікту світового масштабу. Загострюється ситуація в Європі, ті ж Близький Схід та Азіатсько-тихоокеанський регіон. Але сподіваюся, що продовжить політику Столтенберга. Тому що іншого варіанта Україна не має”, – зазначив він.

Загалом очікування, безумовно, позитивні. Рютте неодноразово доводив, що на нього можна покластися. Він робив дуже багато для України, займав рішучу позицію, а згода на поставки літаків F-16 стала великим кроком, коли це ще не було в тренді.

“І я сподіваюся, що він продовжить активно підтримувати якнайшвидше членство України в НАТО”, – додав Мережко.

Голова постійної української делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв наголошує, що Рютте обирали насамперед за його лідерські якості. Але для нас важливо, щоб на позиції генсека була людина у правильному розумінні проукраїнська, з чітким розумінням того, що відбувається в Україні.

“Думаю, це дуже добрий вибір і для наших партнерів, і для України. Він продовжуватиме лінію Столтенберга, думка якого про майбутнє України в НАТО сильно змінилася після повномасштабного вторгнення РФ. А ще плюс у тому, що це “нова кров”. Рютте готовий до цієї позиції, хоче бути на цій позиції. Тому, сподіваюся, ідеї попередника ще енергійніше втілюватимуться в життя”, – зазначив Чернєв.

При підготовці матеріалу використовувалися публікації DW, Politico, коментарі голови комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики Олександра Мережка та голови постійної української делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгора Чернєва.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

www.rbc.ua