Виборці мають вибір між трьома прихильниками жорсткої лінії та маловідомим реформістом.
Кандидат-реформіст в президенти Ірану Масуд Пезешкіян вітає симпатиків під час виборчої кампанії в Тегерані. 23 червня 2024
Іранці голосують сьогодні на позачергових президентських виборах, пише Associated Press.
Аналітики загалом описують змагання як тристороннє. Є два прихильники жорсткої лінії, колишній учасник ядерних переговорів Саїд Джалілі та спікер парламенту Мохаммад Багер Калібаф. Шиїтський священнослужитель Мостафа Пурмохаммаді, попри погані результати, також залишився у перегонах.
Виборці мають вибір між ними та маловідомим реформістом, кардіохірургом, ексміністром охорони здоров’я Масудом Пезешкіяном, який прагне змінити шиїтську теократію зсередини. Пезешкіян пообіцяв шукати “дружніх відносин” із Заходом, намагаючись посилити свою кампанію.
Підписуйтесь на наш Tелеграм канал
Як це було з часів Ісламської революції 1979 року, жінкам і тим, хто закликає до радикальних змін, заборонено брати участь у голосуванні. Сам процес голосування не контролюють міжнародні спостерігачі.
Понад 61 мільйон іранців віком від 18 років мають право голосу, близько 18 мільйонів з них має від 18 до 30 років.
Іранське законодавство вимагає, щоб переможець отримав більше 50% усіх поданих голосів. Якщо цього не станеться, два лідери-кандидати вийдуть до другого туру через тиждень. В історії Ірану був лише один другий тур президентських виборів у 2005 році, коли прихильник жорсткої лінії Махмуд Ахмадінежад переміг колишнього президента Акбара Хашемі Рафсанджані.
Хоча 85-річний Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї має останнє слово в усіх державних питаннях, президенти можуть схиляти політику країни до конфронтації або переговорів із Заходом. Однак, враховуючи рекордно низьку явку на останніх виборах, невідомо, скільки іранців візьме участь у п’ятничному голосуванні.
Вища явка може підвищити шанси Пезешкіяна, який розраховував на соціальні мережі, щоб поширити свої ремарки, оскільки всі телевізійні компанії в країні контролюються державою і керуються прихильниками жорсткої лінії. Однак вибори закликали бойкотувати, зокрема ув’язнена лауреатка Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді.
- 63-річний президент Ірану Ібрагім Раїсі разом з іншими посадовцями з верхівки загинув в авіакатастрофі 19 травня. Він вважався протеже Хаменеї, який може замінити його на посаді. Раїсі відомий участю у масових стратах, які Іран здійснив у 1988 році, і за його роль у кривавому придушенні інакомислення, яке відбулося після протестів через смерть Махси Аміні, молодої жінки, затриманої поліцією за нібито порушення правил носіння хіджабу.