Нова система має дозволити Євросоюзу перейти “від режиму реагування на кризу до режиму структурної оборонної готовності, що тісно інтегрує Україну”.
Європейський Союз передбачить “перехідні” 1,5 мільярда євро для реалізації нової промислово-оборонної стратегії блоку, яку представили вчора пише Bloomberg.
Фінансування буде виділено на період з 2025 по 2027 рік, воно має стати так званим “мостом”, поки ЄС не погодить свій новий бюджет.
Підписуйтесь на наш Tелеграм канал
ЄС хоче стимулювати оборонну промисловість блоку на тлі зростання сумнівів у відданості США європейській безпеці. Через війну Росії в Україні та перспективу повернення Дональда Трампа до Білого дому європейські лідери закликали блок підтримати цей сектор. Більшість європейських країн зараз збільшують свої військові бюджети.
Водночас деякі посадовці вважають, що початкове фінансування буде значно меншим за витрати, необхідні для капітального ремонту оборонної промисловості ЄС, оскільки сектор атрофувався після років недофінансування державами-членами.
Комісар ЄС з питань промисловості Тьєррі Бретон закликав розглянути можливість витратити 100 мільярдів євро, а деякі європейські урядовці – випустити спільні облігації, щоб покрити витрати на оборону. Однак ініціативи навряд чи запрацюють до виборів у Європарламент у червні.
Оновлено. Віцепрезидентка Єврокомісії Маргрете Вестагер розповіла Радіо Свобода, що нова система має дозволити ЄС перейти “від режиму реагування на кризу до режиму структурної оборонної готовності, що тісно інтегрує Україну”.
“Це також сигнал про майбутнє України як члена Європейського союзу, щоб сказати, чи українська обороноздатність є частиною цієї екосистеми, яку ми хочемо зміцнити”, – розповіла Вестагер.
Україна стала частиною Європейської оборонно-промислової стратегії
Основні реформи всередині ЄС, які пропонує Єврокомісія, стосуються регулювання оборонного ринку Євросоюзу і перехід на спільне виробництво і спільні закупівлі. Як пояснила Вестагер, наразі у ЄС надто багато типів одного й того ж виду зброї, на відміну від США. І витрачаються оборонні кошти держав-членів переважно за межами ЄС.
“З початку війни до червня 2023 року країни-члени витратили понад 100 мільярдів євро на оборонні закупівлі. Майже 80% з них витрачається за межами Європейського союзу, а лише на США припадає понад 60% витрат. Так не може більше тривати”, – заявила європосадовиця.
Згідно з новою стратегією, до 2030 року ЄС має витрачати щонайменше 50% свого оборонного бюджету в межах Євросоюзу і 60% до 2035 року.
Запровадження схеми спільних закупівель має дозволити зекономити витрати за рахунок скасування податку на додану вартість. А також дасть можливість виробникам виготовляти великі партії продукцій без потреби модифікувати той чи інший вид зброї чи снарядів під конкретну країну. Планується, що до 2030 року ЄС буде закуповувати щонайменше 40% оборонного обладнання в рамках спільних закупівель.
Нова оборонна стратегія передбачає також спрощення правил для обронної промисловості за зразком США, коли продаж зброї третім країнам відбувається за простішими процедурами. Таким чином ЄС має послати сигнал виробникам, що у майбутньому вони матимуть ширший ринок збуту і можуть не боятися інвестувати у розширення виробництва.
Також Єврокомісія пропонує спростити доступ до фінансування для обрононних підприємств, оскільки тепер оборонне виробництво має стати пріоритетним.
Пропонується також спросити процедури для урядів, щоб вони могли ставити в пріоритет оборонну промисловість над цивільною у випадку надзвичайних ситуацій. І так само регулювати продаж зброї третім країнам у разі нагальнішої потреби на внутрішньому ринку.
Today we set our vision for defence readiness with Europe’s defence industrial strategy.
It will support Member States to not only spend more, but better, together and European.
And link Ukraine’s know-how with our defence industry to facilitate innovation.
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) March 5, 2024
- Європейську оборонно-промислову стратегію супроводжує Програма європейської оборонної індустрії (EDIP). Це документ, який прописує механізм реалізації Стратегії, та в перспективі є законодавчою ініціативою. Надалі він має бути узгоджений Європарламентом та Радою Європи.