В Україні звикли вважати, що основна загроза для її підтримки в державах Заходу походить від ультраправих політичних сил. Але це не завжди так. Одна з найбільш послідовних критиків підтримки України в її боротьбі з російською агресією в Німеччині — ліва політична діячка Сара Вагенкнехт. І зараз її популярність серед виборців тільки зростає.
Сара Вагенкнехт виступає під час партійного з’їзду новоствореної партії «Альянс Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість» (BSW) у Берліні, 27 січня 2024 р.
Політичну партію «Альянс Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість» (BSW) офіційно створили в січні 2024 року. Попри свою коротку історію, ця політична сила перебуває на підйомі й має хороші шанси потрапити не тільки в ландтаги, а й пройти до Бундестагу, вибори до якого відбудуться у вересні наступного року. Із січня по серпень партія Сари Вагенкнехт наростила свій рейтинг із трьох до восьми відсотків і вийшла на п’яте місце в Німеччині. За певних умов вона має непогані шанси вибратися за межі 10 %.
Підтримка Альянсу Сари Вагенкнехт швидко зростає на тлі стагнації та зменшення довіри німців до інших партій. Правоконсервативний блок ХДС/ХСС уже понад пів року демонструє електоральну стелю 31 %. Правопопулістська і скептично налаштована до України «Альтернатива для Німеччини» (АДН) з початку року втратила 4 % голосів і зараз має близько 17 %. Правляча Соціал-демократична партія (СДПН) завмерла біля позначки 14–15 %. А її партнери по урядовій коаліції «Зелені» поки що розраховують тільки на 11 % підтримки.
Політичний шлях Сари Вагенкнехт розпочався ще на рубежі 1980–1990-х. І він завжди був пов’язаний з партіями лівого й ліворадикального спектру. Також німецька політикиня працювала журналісткою і має науковий ступінь доктора політології. У Бундестаг уперше обрана у 2009 році. Тривалий час очолювала фракцію «Лівих». Однак згодом відносини з керівництвом партії погіршали. У березні 2023 року Сара Вагенкнехт заявила, що виключає можливість висування від «Лівих» на наступних федеральних виборах. Восени минулого року вона вийшла зі складу Лівої партії та повідомила, що започатковує Союз Сари Вагенкнехт. Нову партію офіційно створили 8 січня 2024 року. До її складу увійшла частина колишніх однопартійців Сари. Унаслідок таких політичних трансформацій рейтинг «Лівих» упав до 3 %. Тоді як Альянс Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість зумів за короткий проміжок часу захопити лівий фланг німецької політики.
Агітаційний плакат BSW у Дрездені, 13 серпня 2024 р.
Причина електорального прориву проросійської німецької політикині криється у специфічній ідеології, яку сповідує її нова політична сила. Це своєрідний мікс лівих ідей в економіці та соціальній сфері зі скептичним ставленням до міграції, мультикультуралізму та зеленого порядку денного. Саме завдяки такому незвичайному поєднанню соціалізму в економіці та поміркованого консерватизму в соціокультурній площині партії Сари Вагенкнехт вдалося швидко знайти свою електоральну нішу. Адже в Німеччині зростає невдоволення наслідками нелегальної міграції та численними побічними ефектами мультикультуралізму. А політика класичних лівих і лівоцентричних партій, які активно просувають захист різних меншин і прийом мігрантів, уже давно не викликає ентузіазму в суспільстві. На цьому й прагне зіграти Сара Вагенкнехт, звинувачуючи опонентів у ліволібералізмі, у відмові від захисту бідних верств, робітничого класу та в елітарності.
Партія Сари Вагенкнехт становить серйозну загрозу не тільки для лівих і лівоцентристів, а й для праворадикальної «Альтернативи для Німеччини». Адже їхні позиції в певних соціокультурних питаннях, у тому числі міграції, майже збігаються. Можливо, саме через появу на політичному горизонті Альянсу Сари Вагенкнехт цього року зупинилося електоральне зростання правих.
Чому зростання рейтингу Сари Вагенкнехт небезпечне для України? Вона відома антиукраїнськими поглядами й не приховує бажання припинити будь-яку допомогу Києву. А також виступає за нормалізацію відносин з РФ. У чомусь її погляди дещо схожі на праву «Альтернативу для Німеччини». Але, здається, вона здатна висловлювати свої симпатії до Кремля значно відвертіше, щиріше й послідовніше. І зараз її можна назвати провідною лобісткою Росії в Німеччині.
Ляльки, що нагадують Путіна (наверху), співголову правої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліси Вайдель (ліворуч) і співголови Альянсу Сари Вагенкнехт (BSW) (праворуч) під час карнавалу Розенмонтаґ у Майнці, 12 лютого 2024 р.
Упродовж усієї кар’єри Вагенкнехт виступала за тісні відносини з Росією. Далекого 1992-го вона навіть опублікувала есе, в якому вихваляла сталінську Росію. Після Революції гідності стверджувала, що ключові пости в українському уряді контролюють «нацисти». Позиція Вагенкнехт так сподобалася російській владі, що у квітні 2015 року депутат Держдуми Росії від фракції КПРФ Валерій Рашкін надіслав їй офіційне запрошення на святкування “дня побєди” в Москві. У 2017-му Вагенкнехт закликала розпустити НАТО й укласти нову угоду про безпеку, яка зв’язувала б Німеччину та Росію.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Вагенкнехт стверджувала, що поки Сполучені Штати намагаються «викликати» вторгнення в Україну, Росія насправді не зацікавлена в ньому. Вона також не підтримала санкцій проти Росії. А у промові у вересні 2022 року звинуватила уряд Німеччини в «початку безпрецедентної економічної війни проти нашого найважливішого постачальника енергії».
25 лютого 2023 року тоді ще лідерка Лівої партії Сара Вагенкнехт стала разом з журналісткою та феміністкою Аліс Шварцер співорганізаторкою великої акції «Повстання за мир» (Aufstand für Frieden) проти підтримки України. Тоді тисячі людей взяли участь у демонстрації в центрі Берліна, протестуючи проти надання зброї Україні, та закликали уряд до переговорів з президентом РФ. У червні 2024 року проросійська політикиня агітувала погодитися на пропозиції перемирʼя від Путіна, згідно з якими Україна повинна піти на територіальні поступки.
Сара Вагенкнехт активно поширює традиційні російські тези про мотиви вторгнення, агітує заборонити вступ України в НАТО, виступає за «повернення Росії в європейську архітектуру безпеки».
Вагенкнехт (ліворуч) під час акції протесту проти постачання зброї в Україну, під час біля Бранденбурзьких воріт у Берліні, 23 лютого 2023 р
А нещодавно закликала вилучити всі кошти на постачання зброї Україні з федерального бюджету на 2025 рік. Свою вимогу лідерка BSW аргументувала нібито причетністю України до підриву «Північного потоку». «Замість того, щоб просити німецьких платників податків — у тому числі через ЄС — оплачувати український державний бюджет і постачання озброєнь, час поговорити про компенсацію», — сказала ліва прихильниця дружби з Росією.
Чи варто Україні хвилюватися через популярність нових ультралівих у Німеччині більше, ніж через високі рейтинги ультраправих? Так, варто. Річ у тому, що в німецькій політиці серед основних політичних сил поки що панує консенсус не вступати в будь-які коаліції з ультраправою «Альтернативною для Німеччини». Наразі це правило працює. Але аналогічного однозначного табу на співпрацю з партією Сари Вагенкнехт не існує.
1 вересня у двох федеральних землях на сході Німеччини — Тюрингії та Саксонії — відбудуться парламентські вибори. У них уперше братиме участь Альянс Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість. Опитування показують, що партія проросійської політикині має хороші шанси не тільки пройти в ландтаги, а й випередити соціал-демократів і зелених. У Тюрингії на першому місці поки що «Альтернатива для Німеччини» з 30 % підтримки. Правоконсервативний блок ХДС/ХСС має трохи більше ніж 20 %. За цих умов може скластися цікава ситуація: ХДС/ХСС і СДПН доведеться обирати, з ким вступати в коаліції на місцевому рівні.
Вагенкнехт під час партійного з’їзду новоствореної партії «Альянс Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість» у Берліні, 27 січня 2024 р.
Цілком можливо, що вже скоро побачимо незвичну конфігурацію в німецькій політиці — союз правоцентристів чи лівоцентристів з ліворадикальною Сарою Вагенкнехт. Звісно, цю коаліцію з подругою Путіна поважні німецькі політики подаватимуть як єдиний спосіб не допустити до влади на місцевому рівні ультраправу АДН. Але враховуючи промосковські симпатії Сари Вагенкнехт, для України таке виправдання звучатиме непереконливо.
Та гірше буде, якщо на запланованих на кінець вересня 2025 року виборах до Бундестагу нові ліві отримають значну підтримку й зуміють наздогнати соціал-демократів. А кількість мандатів у християнських демократів, яким пророкують перемогу, виявиться замалою, щоб сформувати більшість. Не хотілося б, щоб задля створення уряду Сару Вагенкнехт запросили до коаліції.