Під позовом підпишуться 16 медіаорганізацій, 120 НУО й четверо фізичних осіб.
Протести у Тбілісі проти ухвалення закону про “іноагентів”. 13 травня 2024 року
Організації громадянського суспільства, представники ЗМІ та приватні особи Грузії звернуться із позовом до Європейського суду із прав людини із позовом проти закону про “іноагентів”, пише “Ехо Кавказу”.
Під позовом підпишуться 16 медіаорганізацій, 120 неурядових організацій і четверо фізичних осіб.
Вони заявляють, що закон порушує право на свободу зборів та асоціацій, захищене Європейською конвенцією з прав людини (стаття 11), свободу вираження поглядів (стаття 10), право на захист приватного та сімейного життя (стаття 8), права на засоби правового захисту (стаття 13).
Як ідеться у заяві підписантів, “російський закон” не тільки спрямований на обмеження громадянського суспільства і ЗМІ, а й служить ізоляції всіх громадян один від одного та придушення критики.
“Організації-заявники працюють над такими суспільними проблемами, як: охорона навколишнього середовища, допомога інвалідам, захист жінок та дітей від насильства, судова реформа, боротьба з корупцією, журналістські розслідування тощо… Боротьба з незалежними організаціями, з використанням російських методів , не лише порушує фундаментальні права людини, а й підриває непохитний вибір грузинського народу щодо інтеграції до євроатлантичних структур”, – йдеться у заяві.
Майбутні позивачі вважають, що “конституційний обов’язок, який зобов’язує державні органи захищати всі ці вибори, порушується державними органами, а Конституційний суд відмовляється виконувати свій обов’язок”.
Грузинський Конституційний суд, куди уже зверталися активісти, цього місяця частково прийняв до розгляду чотири позови щодо закону про “іноагентів”. При цьому судді більшістю голосів визнали, що спірна норма не становить безпосередньої загрози неурядовим та медійним організаціям, тому відмовилися припиняти дію закону до ухвалення остаточного рішення у справі.
ЄСПЛ має визначити, чи порушує закон такі статті Конституції Грузії, як інтеграція з Європою та євроатлантичними структурами (стаття 78 Конституції), недоторканність особистого та сімейного життя (стаття 15), свобода думки та висловлювання, а також свобода засобів масової інформації (стаття 17), а також свобода об’єднань (стаття 22).
- У червні цього року спікер парламенту Грузії обійшов президентське вето і підписав закон про “іноагентів”, проти якого масово протестували громадяни.
- Закон вимагає від недержавних організацій та ЗМІ реєструватися “провідниками іноземного впливу”, якщо вони отримують понад 20% фінансування з-за кордону. Тим, хто вимогу не виконає, загрожує штраф.
- Критики документа, серед яких представники США та Європи, називають його аналогом російського закону про “іноагентів”, який влада використовує з репресивною метою.
- Проти ухвалення закону протестували тисячі мешканців Грузії. Студенти топових грузинських вишів оголошували страйк. По країні відбулися затримання протестувальників. Минулого місяця у Тбілісі учасник мітингу проти закону про “іноземних агентів” отримав чотири роки за ґратами.
- Євросоюз, який у грудні надав Грузії статусу країни-кандидата до європейського блоку, заявив, що ухвалення закону несумісне з цінностями ЄС і зруйнує надії країни на членство у блоці.