США та держави ЄС після нетривалих сумнівів таки помітили військових КНДР на російській території. Зазвичай розвідки держав-партнерів фіксують такі серйозні зміни на театрі воєнних дій першими. Тим більше, КНДР в силу очевидних причин перебуває під якнайретельнішим наглядом США та їх партнерів Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Та й не помітити переміщення особового складу, умовно кажучи, трьох бригад складно. Хоч при великому бажанні цілком можливо.
Зараз у західних столицях присутність північнокорейського контингенту в РФ офіційно визнають, та все ще ще вагаються, як саме реагувати на вступ у війну проти України ще однієї держави, — обмежитися глибокою стурбованістю чи зважитися на якісь санкції проти Пхеньяну.
За реакцією Заходу, поза сумнівом, дуже уважно стежать у Москві та Пекіні. І, схоже, реакція їм до вподоби.
Путін і Кім Чен Ин під час державного прийому на честь Путіна в Будинку прийомів у Пхеньяні, Північна Корея, 19 червня 2024 рік.
Ще у вересні українська розвідка отримала підтвердження, що Північна Корея відправила до Росії близько 10 000 військових, яких розмістили на чотирьох полігонах в Усурійську, Благовіщенську, Владивостоці і Хабаровську. У медіа інформація просочилась трохи пізніше — на початку жовтня.
14 жовтня уже Президент Зеленський у своєму зверненні констатував: КНДР включилася у війну проти України.
Згодом очільник ГУР МО Кирило Буданов повідомив деталі: корейці будуть готовими до відправлення на війну 1 листопада. Використовувати вони будуть російську зброю і боєприпаси. 2600 корейців перекинуть в Курську область.
18 жовтня Центр протидії дезінформації РНБО оприлюднив відео, на якому зафіксовані північнокорейські солдати, які отримують російське спорядження на одному з полігонів РФ.
19 жовтня, перебуваючи з візитом у Києві, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив: “Якщо б це було правдою — і ми дослухаємося до думки українських партнерів — то, я думаю, якби таке рішення було прийняте, воно би мало серйозні наслідки, оскільки це веде війну у новий масштаб ескалації”.
Того ж дня голова комітету Палати представників Конгресу США з питань розвідки Майк Тернер заявив, що адміністрація Байдена мала б оперативно поінформувати Конгрес про таку “крайню ескалацію конфлікту”, проте чомусь цього не зробила.
У свою чергу речник Ради національної безпеки США Шон Саветт заявив, що Вашингтон “дуже стурбований” повідомленнями про участь військових КНДР у війні на боці Росії, однак підкреслив: “Ми не можемо підтвердити, чи ці повідомлення точні, але якщо це правда, це означатиме небезпечний розвиток війни Росії проти України”.
За його словами, якщо КНДР приєднається до агресії Росії, то США будуть консультуватися зі своїми союзниками.
І лише 23 жовтня міністр оборони США Ллойд Остін визнав, що у його відомства є підтвердження, що військові КНДР знаходяться в Росії. Але: “Що саме вони роблять, залишилося з’ясувати”.
Міністр оборони США Ллойд Остін
“Якщо вони мають намір брати участь у цій війні від імені Росії, це дуже, дуже серйозна проблема”, — додав глава Пентагону.
“Ми знаємо, що тисячі військовослужбовців КНДР перебувають у Росії для навчання, — сказав того ж дня високопоставлений чиновник адміністрації Байдена The War Zone у середу вранці. — Ми не знаємо, якою буде їх місія і чи поїдуть вони воювати в Україні”.
“Ми поки що не знаємо, чи будуть ці солдати воювати разом з російськими військовими, але це дуже тривожна ймовірність. Після завершення підготовки ці солдати можуть виїхати на захід Росії та взяти участь у бойових діях проти українських військових”, — зазначив радник Білого дому з питань комунікацій Джон Кірбі.
Отож, наші партнери довго не бачили солдатів Ина, тепер бачать, але ще не знають, з якою метою їх привезли в РФ. Звісно ж, 10-12 тисяч корейських військових могли прибути для сезонного збору сільськогосподарської продукції або ж з метою культурного обміну. Чому ні?
Але ймовірність їх участі у війні є, тому наші партрнери глибоко занепокоєні і будуть радитися. В принципі, таку обережність можна списати на небажання Білого дому робити різкі кроки чи навіть заяви у переддень виборів. Але європейський фланг НАТО також не демонструє хоча б вербальну рішучість.
Олаф Шольц: “Не можна недооцінювати” можливу участь військ КНДР у війні. Тому, на думку канцлера Німеччини, партнерам разом з Україною варто обговорити, “як ми, можливо, можемо досягти справедливого і чесного миру”.
Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки “Жозеп Боррель: “Це було б серйозним порушенням міжнародного права, у тому числі найбільш фундаментальних принципів Статуту ООН. Подібний односторонній ворожий акт з боку КНДР мав би серйозні наслідки для європейського та світового миру й безпеки”.
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс: Захід має дати “належну відповідь”, однак вжити якісь заходи проти Північної Кореї складно, адже всі можливі санкції, які тільки можна вигадати, проти режиму Ина уже запровадили.
“Але Заходу доведеться надіслати дуже чіткий сигнал, що ми засуджуємо це і вважаємо це неприйнятним”, — рішуче додав міністр.
Військовий парад на площі Кім Ір Сена, Пхеньян, Північна Корея, 8 лютого 2023 р.
Чимало офіційних осіб держав-партнерів підкреслили: залучення північнокорейських військових свідчить про “відчай Росії”, якій, мовляв, бракує власних людських ресурсів.
Однак було б наївно припускати, що Кремлю аж так бракує людей, що десять чи навіть кількадесят тисяч (в перспективі) північнокорейських військових якось вплинуть на ситуацію. Радше Москві потрібен сам факт їх присутності на ТВД — аби добряче налякати Захід “новим рівнем ескалації”. І реакція наших партнерів свідчить, що Росії, схоже, це вдалося.
Бо замість додаткових снарядів і ракет, які були б адекватною відповіддю на участь північних корейців у війні, ми отримали чергові порції закликів до переговорів.
І так само наївно стверджувати, що “Пекін неспокійний через північнокорейські війська в Росії” (Цитата з статті впливового видання The Financial Times).
Економічна залежність Пхеньяну від Пекіна — практично стовідсоткова. І жодні кошти чи ресурси, якими б Могла розплатитися за корейський контингент, не в стані компенсувати чи послабити цю залежність. Та головне, Китай і Північна Корея з 1961 року пов’язані оборонним договором і це єдиний оборонний альянс, який станом на зараз має Пекін. Якщо Північна Корея зазнає нападу, Китай зобов’язаний надати усю можливу військову підтримку партнеру.
Президент Росії Володимир Путін та президент Китаю Сі Цзіньпін під час фотографування під час саміту БРІКС у Казані, 24 жовтня 2024 року.
Пекін як і Москва зацікавлений у тому, щоб Захід втрачав рішучість, щоб найбільші світові демократії обмежувалися “глибокою стурбованістю”. Єдина відмінність між ними: Москві уже байдуже, як вона виглядає в очах Заходу, Пекін же воліє вдавати з себе миротворця і нейтральну сторону.