Дональд Трамп (фото: Getty Images) Автор: Роман Кот
Після інавгурації новий президент США Дональд Трамп планує підвищити тарифи на імпорт іноземних товарів у США.
Чому це може призвести до торгових воєн з Китаєм та Європою і як вплине на Україну – читайте в матеріалі РБК-Україна.
ЗМІСТ
-
Чому Трамп погрожує підвищити імпортні тарифи у США
-
Що планують Трамп та його команда
-
Якою буде відповідь Китаю та Євросоюзу
-
Як торгові війни можуть вплинути на Україну
Чому Трамп погрожує підвищити імпортні тарифи у США
У передвиборчій кампанії Трампа було ключове гасло – “Зробимо Америку великою знову”. Мовляв, економіка країни в занепаді, а дешеві товари з Китаю та інших країн роблять невигідним виробництво всередині США. Крім того, це призводить до зростання дефіциту торгівлі США з Китаєм та іншими країнами.
Вихід, на думку Трампа, у тому, аби за допомогою високих ввізних тарифів зробити імпортні товари дорожчими, ніж ті, які вироблені у самих США. Таким чином, для компаній у середньостроковій перспективі має стати вигідно повертати виробництво в США.
Інші країни сприймають запровадження тарифів як ворожі дії і готові на них відповідати. Власне, обмін такими ударами по економіках один одного і називають “торговими війнами”.
Що планують Трамп та його команда
Таку політику Трамп проводив ще під час свого першого президентського терміну, коли було накладено мита на китайські товари у 7,5%-25%, залежно від категорії товару.
Джо Байден, ставши президентом у 2021 році, зберіг більшість тарифів, запроваджених попередником щодо Китаю. Але цього разу Трамп після повернення до влади може ще більше підвищити тарифи.
“Вірогідність дуже висока, тому що, якщо подивитися на світову торгівлю загалом, як частину глобалізації, то таке складається враження, що глобалізація зараз працює не на США, не на ЄС, вона працює на Китай, на країни, які, стрімко зростають, які на себе перебирають функції глобальних економічних лідерів. І саме через те, що цей тренд не влаштовує США, і почав працювати проти США, Трамп хоче розпочати кроки щодо підвищення тарифів”, – сказав РБК-Україна головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Безпосередньо запровадженням тарифів буде займатися новий міністр торгівлі США. Трамп уже обрав на цю посаду Говарда Лютніка. Це 63-річний інвестор-мільярдер, виконавчий директор інвестиційної компанії Cantor Fitzgerald, однак він не має досвіду в дипломатії чи на державній службі.
Трамп може підвищити імпортні мита на початку 2025 року. В середньому на 38%. Однак щодо різних товарів вони можуть коливатися від 15% до 60%. Така консолідована думка понад 50 економістів, опитаних Reuters в період з 13 по 20 листопада.
“Майже 40% – це зависока цифра, але враховуючи нестандартні підходи Трампа, я не виключаю, що це буде, принаймні щодо Китаю з великою ймовірністю”, – сказав Ус.
Разом з тим, для Трампа існує потужний стримуючий чинник у контексті підвищення тарифів. Під час передвиборчої кампанії він активно критикував Байдена та Гарріс за те, що під час їх каденції різко зросли ціни на споживчі товари. За опитуваннями, це одна з головних проблем, які хвилюють американців.
Підвищення тарифів у короткостроковій перспективі призведе до ще більшого зростання цін на імпортні товари. За моделюванням аналітичного центру Third Way, запровадження 15% тарифу збільшить витрати американських сімей на продукти на 14%. Тому, за словами Уса, щодо кожного окремого тарифу будуть розраховуватись можливі наслідки.
Крім того, Трамп ще у першу президентську каденцію полюбляв використовувати тарифи як засіб тиску в політичних переговорах, не обов’язково їх запроваджуючи. З іншого боку, країни проти яких буде запроваджено тарифи, можуть те саме зробити відносно американських товарів.
Якою буде відповідь Китаю та Євросоюзу
Під час першого президентства Трампа Китай був заскочений зненацька запровадженням тарифів. Зараз керівництво країни краще підготувалося до можливої торгової війни, хоча запровадження тарифів все одно спричинить зниження темпів росту китайської економіки, зазначило Reuters.
У Китаї було ухвалено “закон про санкції проти іноземців”, що дозволяє запроваджувати обмеження у відповідь на “заходи інших країн”. Також у Китаї існує “список ненадійних суб’єктів” для іноземних компаній, які нібито підривають національні інтереси країни. Все це дозволить Китаю принаймні торгуватися зі США щодо торгових тарифів.
Для Євросоюзу запровадження нових торгових тарифів також матиме негативні наслідки. За оцінками Інституту німецької економіки (Institut der deutschen Wirtschaft), якщо Трамп запровадить тарифи на рівні 20% для країн ЄС, а Євросоюз відповість аналогічними діями, то ВВП єврозони може знизитися на 1,3% у 2027 і 2028 роках. Особливо постраждає Німеччина, ВВП якої впаде на 1,5%.
Водночас ВВП США знизиться на 1,3% у випадку тарифів 10% і на 1,5% у разі тарифів 20% у 2025 році.
Ще в жовтні Євросоюз підготував список американських товарів, які може обкласти митами, якщо Трамп запровадить тарифи на європейський імпорт, повідомляє Bloomberg. Втім, запровадження тарифів з боку ЄС поки що не є базовим сценарієм. Це відбудеться лише у відповідь на відповідні дії США.
Як торгові війни можуть вплинути на Україну
Для України прямий вплив буде незначним через малі обсяги двосторонньої торгівлі.
“Насамперед, можливо, що це зачепить певну продукцію України, яка постачається до Сполучених Штатів. Але через те, що вона незначна, в нас основні ринки – це Європейський Союз, Азія, Африка, то я не думаю, що це буде суттєво”, – зазначив Ус.
Водночас відновлення торгових воєн може призвести до значних коливань світових цін на товари, які Україна експортує, сказав експерт. Перш за все, це аграрна продукція. І це може зіграти як у плюс Україні, так і в мінус, залежно якою буде відповідь інших країн на торгові тарифи США.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна розповідало, кого Трамп планує призначити у зовнішньополітичну команду та що ці люди кажуть про Україну.
При написанні матеріалу використовувались публікації Reuters, Bloomberg, дослідження Інституту німецької економіки та аналітичного центру Third Way, коментарі головного консультанта Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса.