За попередніми даними, в 2018 році урядові сили скинули на Думу, що в регіоні Східна Гута неподалік Дамаску, бомби з хлорином.
Сирійці з родинами і пожитками залишають контрольовану повстанцями регіон Східна Гута, 15 березня 2018 року, після заяв сирійськ
Постраждалі внаслідок хімічної атаки 2018 року у Сирії вимагають відновлення розслідування. Зараз, після повалення режиму Башара Асада, вони нарешті отримали змогу відкрито говорити про пережите, повідомляє BBC. У 2019 році потерпілих опитувала дослідницька місія організації щодо заборони хімзброї, але тоді регіон уже перебував під контролем урядових сил, і вони тиснули на свідків, аби ті брехали.
Один із тих, хто постраждав у регіоні Східна Гута, Тавфік Діан, сказав журналістам, що якби він наважився підняти цю тему раніше, “сили Башара Асада відрізали б мені язика”. Атака 7 квітня 2018 року вбила його дружину та чотирьох дітей: Джуді, Мохаммеда, Алі та Камара.
За попередніми даними, вертоліт сирійських збройних скинув дві ємності з газом хлорин. Родина Тавфіка в цей час була на вулиці біля дому.
“Я почув вибух і крик людей на вулицях «хімія, хімія». Я вибіг. Стояв сморід. Я побачив жовту піну, що витікала у людей з рота. Мої діти не могли дихати”, – сказав чоловік.
За даними спостережної організації, загинули 43 людини, але Тавфік каже, що насправді їх понад 100.
Уряд Асада відкинув застосування хімічної зброї, а його союзник Росія назвала напад “інсценованим”. Асадівські війська захопили атакований район невдовзі після хімічного нападу, тож свідчення потерпілих зібрати не могли.
Окрім Тавфіка, подробицями пережитого з журналістами поділилися і інші люди. Зокрема, Халід Насіір, чия вагітна дружина і двоє дітей загинули внаслідок удару.
Атака хлоридом була не єдиною хімічною атакою в тому регіоні під час громадянської війни.
“Ми хочемо провести нове розслідування нападу”, – каже Халід. Він каже, що свідчення, надані багатьма дослідницькій місії OPCW у 2019 році, не були надійними, бо режим змушував брехати.
Це твердження підтверджено Абдулом Рахманом Хіджазі, одним із очевидців, який давав свідчення перед місією.
“Офіцери спецслужб затримали мене і сказали брехати. Вони сказали мені сказати, що люди загинули через вдихання пилу, а не хімікатів. Вони погрожували мені, що якщо я не погоджуся, моя сім’я не буде в безпеці. Вони сказали мені, що будинок був оточений людьми режиму”, – сказав він.
В одному з висновків звіту ОЗХЗ за 2019 рік щодо Думи йдеться: “Деякі свідки заявили, що багато людей померли в лікарні 7 квітня внаслідок потужного обстрілу та/або задухи через вдихання диму та пилу”.
Посилення санаційної політики могло би примусити Володимира Путіна до переговорів, вважає міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Під час дискусії “Геополітичні виклики та перспективи 2025”, яка відбулася у межах проєкту lb.ua та EFI Group “Нова країна” він сказав, що потрібно нарощувати санкційну політику.
Зокрема, можуть бути наступні секторальні санкції проти тіньового флоту і металургії. ЄС досі імпортує значну кількість металургійної продукції з країни-агресора.
“Також банківський сектор: вітаємо рішення Сполучених Штатів санкціонувати цей напрямок. Ми дуже уважно слідкуємо за зростанням товарообігу третіх країн, які не застосовували санкційні режими проти Росії, по нарощуванню торгівлі продукцією подвійного призначення”, – сказав міністр.
Ще один додатковий важіль примушення Росії до справедливого миру – це заморожені активи. Україна намагатиметься змінити підходи від політики заморожування активів до конфіскації та використання дяк компенсації збитків та закупівлі зброї і відбудови. Союзники поділяють підхід, що це є справедливим.
Сибіга вважає, що ці підходи діють і мають як швидкі, так і довгострокові наслідки.