Антон Мотолько (фото: сторінка у Facebook) Автор: Мілан Лєліч
Про можливість повалення режиму Лукашенка в Білорусі, стосунки білоруського диктатора з Путіним, пропаганду і безперервні репресії, "Орєшнік" і ядерну зброю на території Білорусі – читайте в інтерв'ю із засновником проєкту "Білоруський Гаюн" Антоном Мотолько.
Зміст
Про режим Лукашенка і “вибори”
Про Лукашенка і Путіна
Про міграцію білорусів за кордон
Про репресії
Про “Орєшнік” і ядерну зброю в Білорусі
Українці дізналися про проєкт “Білоруський гаюн” на початку повномасштабного російського вторгнення, коли агресори, зокрема, наступали і з території Білорусі. Засновник проєкту, білоруський активіст Антон Мотолько з 2020-го року живе за кордоном. І повернутися на батьківщину не може – лукашенківський режим заочно судить його одразу за дванадцятьма статтями, включно зі “змовою з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом”.
Тим часом, “Білоруський Гаюн” продовжує роботу, щоденний моніторинг всієї військової активності на території країни, як російської, так і власне білоруської. Як розповів РБК-Україна Мотолько, білоруси продовжують надсилати йому інформацію з місць – незважаючи на те, що за нинішніми репресивними законами будь-який контакт з “Гаюном” загрожує багаторічним тюремним терміном.
У довгій розмові з Мотолько РБК-Україна торкнулося безлічі тем, починаючи від того, навіщо Лукашенко часто вдає з себе великого полководця, до його стосунків з Путіним і перспектив повалення режиму в Білорусі. Де вже завтра, 26 січня, відбудуться “вибори”, на яких Лукашенко вкотре перепризначить себе президентом країни.
Вище дивіться повну версію бесіди, нижче – читайте скорочену версію розмови.
Про режим Лукашенка і “вибори”
“Це не електоральний цикл, до якого звикли на території нашого регіону, тут не відбувається жодного електорального процесу. Тобто немає базових речей, свободи слова, свободи доступу до преси, свободи всього-всього-всього, що робиться зазвичай перед виборами. Є Лукашенко, є кандидати-спойлери, є псевдоопозиційні кандидати, які навіть не приховують насправді свою псевдоопозиційність”, – говорить Мотолько про призначений на 26 січня “виборчий” захід.
На запитання про те, хто скоріше зможе повалити Лукашенка – народне повстання чи умовні “еліти” – у нього немає чіткої відповіді. Мотолько пояснює, що самих “еліт”, у звичному для України розумінні, в Білорусі немає. “Лукашенко за всі ці 30 років зробив так, що ніхто не бере на себе ніякої відповідальності, ніколи. Усі бояться бути головним, усі бояться показати, що вони на щось здатні”, – каже він.
Олександр Лукашенко (фото: Getty Images)
Тому зміна режиму в Білорусі можлива найрізноманітнішими способами: еволюційним (адже Лукашенко не молодшає) або революційним, країна може піти цивілізованим руслом, а може і перетворитися на військову хунту за зовнішньої підтримки РФ, Китаю, Ірану.
“Я вважаю, що Білорусь під подвійною окупацією. Білорусь під окупацією Лукашенка, тому що ми знаємо Білорусь навіть за Лукашенка до 2020-го року. І Білорусь за російських військ… Референдум 2022 року (про зміни до білоруської конституції, – ред.) відбувався за участю російських військ на території, на землі. Зрозуміло, що це була підстраховка, але це були російські війська з усім боєкомплектом. Тому, так, я вважаю, що Білорусь під окупацією, під подвійною окупацією”, – каже Мотолько.
Про Лукашенка і Путіна
“Силовики дивилися, що скаже Путін. І Путін сказав, що підготували бригаду на кордон із Білоруссю. Звичайно ж, це спрацювало. Це зіграло свою морально-психологічну роль, тому що, по суті, був оффер: смикніться – будете воювати з росіянами”, – описує Мотолько роль, яку Москва зіграла в подіях 2020 року, під час масових протестів проти Лукашенка, які він у підсумку зміг придушити.
При цьому він не вірить у те, що російські танки за фактом в’їхали б у Білорусь, щоб ввезти нового президента або підтримати Лукашенка. Як пояснює Мотолько, досить глянути на те, як повільно Росія реагувала навіть на наступ на свою власну територію, у Курську область влітку минулого року.
“Це все-таки два чоботи пара, – характеризує Мотолько нинішні відносини між Лукашенком і Путіним, – Це скоріше про взаємовигідні умови. Дуже часто Путін дійсно домінує, і Лукашенко дозволяє до себе ставитися як до молодшого брата”.
Лукашенко і Путін (фото: Getty Images)
У підсумку, коли РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну, каже засновник “Гаюна”, Лукашенко за домовленістю з Путіним надав росіянам територію, відкрив кордони, отже, Лукашенко – абсолютно доказовий співучасник агресії проти України.
“У чому його роль і місія в російській агресії? Чи міг він від цього відмовитися? Напевно, міг би, якби він не придушував Білорусь два роки до цього, мав би підтримку. У поточній ситуації, звісно, ні. Але це ситуація, коли ти робиш те, що вважаєш за потрібне, для утримання своєї ж влади. Людина буде робити все, щоб якомога довше протриматися”, – каже Мотолько.
Про міграцію білорусів за кордон
Якщо до подій 2020 року, коли білоруси безпрецедентно масово вийшли на вулиці, протестуючи проти сфальсифікованих виборів, еміграція з Білорусі була здебільшого економічною, то останніми роками (зокрема й у зв’язку з великою війною в Україні) вона набула виразного політичного забарвлення. У підсумку, каже Мотолько, зараз до двох мільйонів білорусів живуть за межами рідної країни. Для порівняння, за незалежними оцінками, на підконтрольній Лукашенку території їх залишилося до восьми мільйонів.
“У Білорусі з лютого-березня 2022-го IT-компанії замовляли чартерні рейси, щоб вивезти людей у Грузію, Вірменію, Казахстан, Центральну Азію, тому що з Україною і з Європою авіасполучення було закрито. Був масовий відтік айтішників, людей, які побоювалися піти в армію відразу. Це не про мобілізацію, це про “ми не хочемо воювати”, тому що є консенсус у білорусів: ми не підтримуємо війну в Україні, ми не підтримуємо участь Білорусі в цій війні і не хочемо воювати в ній”, – каже Мотолько.
Про репресії
“Тобі о 5-6 ранку виламують двері, забігають з автоматами і зі зброєю в руках, заламують руки, кладуть на стіл. Якщо є діти, це твої проблеми. Надягають мішок на голову, не надягають мішок на голову – за бажанням, перевозять до слідчого комітету, ГУБОЗіКу (Головне управління з боротьби з оргзлочинністю та корупцією, – ред.), МВС, неважливо, у будь-яке з відділень. Далі, залежно від настрою людей, які тебе затримували. Ті можуть і вдома сказати, що сталося, але найімовірніше, тобі вже про це скажуть у відділку, куди тебе відвезли. Далі – вибивати максимально свідчення, або щоб інших взяти, або ще щось”, – описує Мотолько реалії сучасної Білорусі.
Протести 2020 року в Білорусі (фото: Getty Images)
За його словами, репресії там не припинилися навіть після того, як фактично всі активні громадяни або опинилися у в’язницях, або виїхали за кордон. Адже для виправдання свого існування каральні органи повинні постійно затримувати нових “екстремістів” – у підсумку, приходять до людей, які просто брали участь у протестах 2020-го, причому іноді по другому колу.
Водночас отримати багаторічний тюремний строк у Білорусі можна справді за будь-що: за лайк у соцмережах, за підписку на один із тисяч заборонених ресурсів, за демонстрацію будь-якого предмета в біло-червоних кольорах. І навіть гучна розмова білоруською, нехай і на нейтральні теми, може привернути до людини небажану увагу.
Про “Орєшнік” і ядерну зброю в Білорусі
“Про “Орєшнік” багато розмов, мало діла. Розміщення “Орєшніка” в Білорусі не несе жодної військової доцільності”, – коментує Мотолько заяви Лукашенка про те, що ці системи він нібито “попросив розмістити” на території Білорусі. “Це приблизно фантазія такого рівня, що у Путіна, що у Лукашенка. Єдине, ми припускаємо, що “Орєшнік” розміщений на шасі білоруського МЗКТ (Мінського заводу колісних тягачів, – ред.), який під санкціями всіх країн світу, мені вже здається. Тут Лукашенко теж взаємодіє з Кремлем щодо військово-промислового виробництва”, – розповідає Мотолько.
Скептично засновник “Гаюна” ставиться і до даних про розміщення в Білорусі російської ядерної зброї, незважаючи на постійну браваду Лукашенка на цій темі.
Російський ракетно-ядерний комплекс РС-24 “Ярс” (фото: Getty Images)
“У нас немає жодного підтвердження, що ядерна зброя знаходиться на території Білорусі. Ми можемо припустити, що вона могла ввозитися і вивозитися на півночі Вітебської області, буквально на краю кордону з Росією, але це теж не підтверджена версія. На даний момент у нас немає ні точного підготовленого місця зберігання для них, яке ми могли б підтвердити, ні спецзв’язку, який можна ідентифікувати, ні російських військових, спецохорони, яка повинна там перебувати. Наразі ми не підтверджуємо і вважаємо, що це якісне ІПСО у росіян щодо переговорів зі США з розміщення ядерної зброї в Європі”, – каже Мотолько.