ЄС виділяє 60 млн євро на гуманітарну допомогу Республіці Конго

У ЄК наголосили, що гуманітарні потреби в Демократичній Республіці Конго є одними з найвищих у світі.

ЄС виділяє 60 млн євро на гуманітарну допомогу Республіці Конго

Єврокомісія оголосила про виділення 60 мільйонів євро гуманітарної допомоги Демократичній Республіці Конго. 

Про це ідеться в комюніке Єврокомісії, пише “Інтерфакс-Україна”.

“У зв’язку з останніми подіями на сході країни Європейський Союз готовий збільшити надзвичайну допомогу, особливо для нещодавно переміщеного населення в м. Гома та навколо цього міста. Нове фінансування буде спрямоване на задоволення нагальних потреб переміщеного населення та людей, які постраждали від нещодавніх конфліктів та епідемій”, ідеться у тексті комюніке.

Фінасуванням ЄК передбанено надання обладнання та утримання укриттів і таборів, забезпечення питною водою та туалетами, базові продовольчі пайки або грошова допомога, освіта за надзвичайних обставин для дітей з найуразливіших верств населення.

“Євросоюз є основним донором гуманітарного реагування в ДРК”, — наголошуєють у Єврокомісії.

З урахуванням нового фінансування загальна сума гуманітарної допомоги ЄС цій країні з початку 2023 року перевищила  272 млн євро. І це на додачу до авіарейсів ЄС, які доставляють гуманітарний персонал і вантажі для всієї східної частини ДРК.

Пріоритетом для гуманітарних дій, які фінансує ЄС, залишається захист цивільного населення.

Також повідомляється, що через конфлікти, бідність, недоїдання й часті спалахи захворювань гуманітарні потреби в Демократичній Республіці Конго є одними з найвищих у світі.

  • У Демократичній Республіці Конго мешкає 100 мільйонів, а її територія приблизно дорівнює Західній Європі. Масштабні запаси корисних копалин країни перебувають під прицілом китайських і західних компаній, а також численних збройних угруповань.
  • Східні прикордонні райони ДР Конго ‒ це “порохова бочка” з повстанських і ополченських вотчин, що виникли внаслідок двох регіональних воєн після геноциду в Руанді в 1994 році. Тоді екстремісти хуту вбили близько 1 мільйона осіб народності тутсі та помірних хуту. Багато хуту, деякі з яких були винуватцями геноциду, а інші біженцями, втекли до Конго після геноциду, що є однією з корінних причин нестабільності там.
  • Руанда звинувачує конголезький уряд і армію в союзі з очолюваним хуту ополченням, що, за їхніми словами, загрожує безпеці Руанди, а також тутсі, які мешкають у Конго.
  • Конго відкидає претензії Руанди, звинувачуючи Кігалі в озброєнні M23, щоб контролювати частини території Конго з метою розграбування корисних копалин. Уряд Кіншаси заявив, що армія Руанди присутня в Гомі, але сили Конго працюватимуть, щоб запобігти “різанині та втраті людських життів”.
  • M23, останній у довгому списку повстанських рухів під проводом тутсі, які підтримує Руанда, захопили Гому в 2012 році, але відійшли через кілька днів після угоди, укладеної за посередництва сусідніх країн.

lb.ua