Аркадій Міл-Ман (фото: inss.org.il) Автор: Роман Кот
Про те, які паралелі є між переговорами Трампа з Росією та Іраном, як це може вплинути на дипломатичні зусилля Трампа щодо України та Близького Сходу, а також які будуть наслідки, якщо Іран отримає ядерну зброю, – розповів в інтерв'ю РБК-Україна ізраїльський дипломат і аналітик Аркадій Міл-Ман.
Завтра, 12 квітня, в Омані відбудуться переговори між США та Іраном щодо ядерної програми. Вони важливі в кількох контекстах. По-перше, у світлі безпеки на Близькому Сході – тому що ядерний Іран може стати більш агресивним і створить нові загрози для Ізраїлю. По-друге, дії Ірану можуть підірвати режим нерозповсюдження ядерної зброї в умовах, коли до нього у світі дедалі більше зростає інтерес.
Разом з тим, існують “підводні камені”, які можуть вплинути на переговори, розповів у бліц-інтерв’ю РБК-Україна ізраїльський дипломат, експосол у РФ, голова програми вивчення Росії Інституту досліджень національної безпеки в Тель-Авіві Аркадій Міл-Ман.
При цьому визначальними є не тільки стартові позиції сторін, а й особливості психології президента США Дональда Трампа, що проявилися під час переговорів щодо завершення війни Росії проти України. У розмові з виданням Міл-Ман торкнувся і того, яким чином господар Білого дому веде переговори на обох цих напрямках, а також наскільки він при цьому враховує позицію Ізраїлю.
Головне:
- Спостерігається зниження уваги Трампа щодо переговорів щодо завершення війни Росії проти України;
- Також Трамп приділяє менше уваги переговорам щодо повернення ізраїльських заручників із полону ХАМАС;
- Схильність Трампа втрачати інтерес до тих чи інших тем можуть використовувати Росія та Іран;
- Поки що Іран не отримав ядерної зброї, але якщо це станеться, виникне серйозна загроза західному світу.
– Складається враження, що Трамп відволікся від переговорів щодо завершення війни Росії проти України та переключився на Іран, торговельні війни та інші теми. Чи так це?
– Спостерігається зовсім інша інтенсивність переговорного процесу щодо України.
Якщо в попередні тижні ми бачили якісь зустрічі постійно, розмови про досягнення перемир’я, то останніми днями спостерігається різкий спад активної діяльності для вирішення тих завдань, які Трамп поставив перед собою і які стосуються війни в Україні. Ми не бачимо, що дотримується перемир’я, воно незрозуміле до кінця. Немає будь-яких висловлювань ні Трампа, ні його команди.
Тому справді складається враження, що увага Трампа і його адміністрації зараз перемкнута на інші об’єкти і на іншу тематику. Що стосується цих інших питань.
Візит Нетаньяху до Вашингтона 7 квітня – якщо ми звернемо увагу, то під час спілкування з журналістами ледве говорилося про Україну. Але і з питань Близького Сходу, які хвилюють, наприклад, Нетаньяху, взагалі не було сказано.
Або багато Трамп говорив про нормалізацію (відносин – ред.) із Саудівською Аравією.
Трамп і люди з його адміністрації багато говорили про те, як буде досягнута нормалізація між Ізраїлем і Саудівською Аравією і будуть розширені так звані “Угоди Авраама”. Сидить Нетаньяху, це основна для нього тема, і жодного слова не було сказано. Складається враження, що Трамп дуже швидко втрачає інтерес до тих тем, на які він звертає увагу.
Ще одна тема, яка теж раптом різко “пішла зі сцени” – ізраїльські заручники в руках ХАМАС. Трамп говорив про те, що якщо вони не звільнять усіх заручників, то “відкриється брама пекла”. Частину заручників терористи ХАМАС звільнили, а ще перебуває там 59 заручників, з яких, цілком ймовірно, тільки частина жива. Решта – заручники, яких ХАМАС убили і у них знаходяться їхні тіла. І теж ми не бачимо будь-якої серйозної активності та висловлювань з цього приводу. Знову це пішло на задній план. І це сумно.
– 12 квітня відбудуться переговори між США та Іраном. Чи може Іран цим скористатися, так само як Росія зараз?
– Ми не знаємо, це будуть прямі переговори чи через посередників. Американська сторона заявляє, що будуть прямі переговори. Віткофф навіть сказав, що якщо не буде прямих переговорів, значить він узагалі не полетить на зустріч. А іранці заявляють, що не буде прямих переговорів, це буде через посередників – Оман. Тобто вони не будуть сидіти один навпроти одного, а розмовлятимуть через посередників.
Ми до кінця не знаємо, чи так це, чи не так це. Йде сплеск якихось заяв в інформаційний простір. Оцінити це складно, ми лише тільки потім дізнаємося, що буде і як. Побачимо кадри, будуть якісь витоки, лише тільки після цього ми зрозуміємо.
Те, що Іран буде цим користуватися, безумовно, як і Росія, користується тим, що адміністрація Трампа сама ініціювала переговорний процес із Росією. Точно так само адміністрація Трампа ініціює переговорний процес з Іраном.
Тут це природно і це зовсім не сюрприз для нас. Інше питання, наскільки американська адміністрація братиме активну участь і вестиме до якогось результату, якого вона намагається досягти.
Цілком ймовірно, те, що має стосунок до іранської проблеми, це бажання досягти якогось договору, який обмежить можливості Ірану в ядерній програмі для військових цілей. Бажання, наприклад, Ізраїлю, це зрозуміло, щоб була повністю знищена ядерна програма. Трамп говорив про це, але ми не до кінця розуміємо, що це означає.
Нетаньяху явно не очікував, що Трамп скаже те, що він сказав під час напів-пресконференції, коли були відповіді на запитання журналістів в Овальному кабінеті Білого дому. Нетаньяху сам здивувався тому, що сказав Трамп, явно не знав цього. Тому що багато в чому мета Нетаньяху, на мій погляд, була –переконати Трампа, що треба бомбити Іран і його ядерну програму. А тут вийшло зовсім навпаки. Тож подивимося, як розвиватимуться надалі події.
– А чи готовий Трамп, на ваш погляд, до застосування сили щодо Ірану?
– За тими деклараціями, які виходять із Білого дому, начебто він готовий. Але буде це чи не буде, це складно сказати. Ми пам’ятаємо, що Трамп робив різні заяви, а потім заперечував. Одна з найвідоміших таких: він сказав, що Зеленський – диктатор, а потім заявив журналістам: “Хіба я таке говорив? Цього не може бути, це не я”. Тому складно сказати. Чи справді він збирається застосовувати силу – чи не збирається застосовувати силу.
І те ж саме з ХАМАСом: “якщо не будуть звільнені заручники, відкриються врата пекла”. Але поки що врата пекла не відкрилися. Тому дуже складно сказати, яким буде рішення Трампа і наскільки його заяви відповідатимуть тим політичним крокам, про які він заявляв.
– Оцінюючи з Ізраїлю, наскільки зараз імовірно, що Іран все-таки отримає ядерну зброю? І якими можуть бути наслідки?
– По-перше, в Ірану ще немає ядерної зброї. Вони перебувають “на порозі” створення ядерної зброї. І за різними оцінками, це може статися протягом кількох тижнів. Тобто буде досягнуто певного рівня (збагачення – ред.) матеріалів, з яких можна саме створити атомну бомбу.
Далі питання – як ця атомна бомба буде застосована. Чи будуть це бомби, які мають літаки запускати? Або ж це будуть ядерні боєголовки на ракетах певного радіусу дії? Тут в Ірану можуть бути різні проблеми. І не факт, що вони зможуть найближчим часом створити ядерні боєголовки, які зможуть нести ракети різного рівня радіусу дії. Або ж ці бомби, які можуть бути прикріплені до літаків.
Слід врахувати, що іранський військово-повітряний флот, він старого зразка. І ці літаки не факт, що можуть нести такого роду зброю взагалі. Тому тут ще багато етапів для того, щоб ця зброя була діючою.
Але сам факт створення атомної зброї – це величезна і серйозна загроза всьому західному світу. І, зокрема, або насамперед, це загроза Ізраїлю. Тому ізраїльський уряд має діяти дуже швидко, злагоджено й ефективно для того, щоб не дати можливості Ірану мати у своєму арсеналі ядерну зброю.
І практично все залежатиме від Трампа, тому що Сполучені Штати Америки, як і раніше, – найголовніший і найсильніший гравець на світовій арені.