Фото: президент США Дональд Трамп (Getty Images) Автор: Валерій Савицький
Переговори між США та Іраном наближаються до критичного моменту. Вашингтон і Тегеран ведуть боротьбу за ключові умови ядерної угоди, що може змінити баланс сил у світі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Associated Press (AP).
Президент Дональд Трамп розраховує, що ослаблений Іран настільки вразливий після бурхливих 18 місяців на Близькому Сході, що тепер, імовірно, готовий відмовитися від своєї ядерної програми.
“Я хочу, щоб Іран був чудовою, великою, щасливою країною, але він не може мати ядерну зброю”, – сказав президент у п’ятницю ввечері на борту літака Air Force One.
У суботу, 12 квітня в Омані відбудуться переговори спеціального посланця Трампа на Близькому Сході Стівена Віткоффа та міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі.
Поступка та компроміс
Наразі невідомо чи говоритимуть делегати безпосередньо. Трамп заявив, що сторони вестимуть “прямі” переговори. Натомість іранські посадовці наполягають, що йдеться про “непрямі переговори”, – тобто посередник з Оману передаватиме повідомлення між командами Віткоффа й Арагчі, які перебуватимуть у різних кімнатах.
Нещодавно Трамп надіслав листа верховному лідеру Ірану Алі Хаменеї, із закликом до прямих переговорів. Однак Тегеран відхилив цю пропозицію, хоча і залишив можливість непрямих перемовин відкритою.
Трамп закликає до прямих переговорів і погрожує Ірану “наслідками” у разі провалу переговорів. Іран, зі свого боку, надсилає суперечливі сигнали щодо доцільності переговорів, стверджуючи, що діалог у тіні погроз не має сенсу.
Президент Масуд Пезешкіян цього тижня знову запевнив, що Іран “не прагне ядерної бомби” і навіть припустив, що Тегеран може бути відкритим до перспективи прямих американських інвестицій в Ісламській Республіці, якщо країни досягнуть угоди.
Це стало відступом від іранської позиції після ядерної угоди 2015 року, в рамках якої Тегеран намагався купувати американські літаки, але фактично заборонив компаніям США працювати на іранському ринку.
Радник з національної безпеки Майк Волц заявив, що Трамп прагне “повного демонтажу” ядерної програми Ірану, додавши: “Йдеться про збагачення, про озброєння і про стратегічну ракетну програму”.
Проте сам президент США залишив більше простору для переговорів: “Єдине, чого в них не може бути, – це ядерна зброя”, – сказав він журналістам під час зустрічі з міністрами в середу.
Віткофф також дав зрозуміти, що адміністрація могла б погодитися на угоду, яка не передбачає повного ядерного роззброєння.
“Наша червона лінія – це озброєння ядерного потенціалу”, – сказав Трамп в оприлюдненому в п’ятницю інтерв’ю Wall Street Journal.
Міністерство фінансів США на цьому тижні оголосило про новий пакет санкцій проти п’яти компаній і однієї фізичної особи, які, за словами американських чиновників, відіграють ключову роль у ядерній програмі Ірану.
“Усі погляди іранців спрямовані на Оман – вони уважно стежать за цим, сподіваючись, що це вплине на стан економіки”, – зазначила Негар Мортазаві, старша наукова співробітниця Центру міжнародної політики – аналітичного центру у Вашингтоні.
Однак залишається відкритим питання, чи зможе США запропонувати Ірану настільки вагому поступку, щоб той пішов на компроміс і погодився на вимоги Трампа, які передбачають жорсткіші гарантії недопущення створення ядерної зброї, ніж це було передбачено угодою, укладеною за адміністрації демократа Барака Обами.
Сумнівний лівійський сценарій
Тим часом, як пише АР, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час зустрічі з Трампом у понеділок, 7 квітня, заявив, що вітав би дипломатичну угоду за зразком домовленості з Лівією у 2003 році. Ізраїльський лідер відомий своєю жорсткою позицією щодо Ірану та раніше закликав Вашингтон вдатися до воєнних дій.
Угода з Лівією передбачала, що покійний диктатор Муаммар Каддафі відмовиться від усієї своєї таємної ядерної програми. Іран, своєю чергою, наполягає, що його програма, офіційно визнана Міжнародним агентством з атомної енергії, має тривати.
Однак Трамп помітно утримується від підтримки лівійського сценарію, запропонованого Нетаньягу.
“Якщо переговори будуть вузько спрямовані, якщо вони зосереджуватимуться на ядерній програмі і якщо мета США – не допустити появи ядерної зброї, тоді є ймовірність досягти успіху. І саме за таких обставин, як я підозрюю, переговори можуть досить швидко перейти на вищий рівень”, – зауважив Тріта Парсі, виконавчий віцепрезидент Інституту Квінсі за відповідальну державну політику (Вашингтонського аналітичного центру).
“Ядерне” протистояння США та Ірану
У 2015 році Іран, США, Росія, Китай, Франція, Британія, а також Німеччина уклали угоду, що обмежувала ядерну програму Ірану в обмін на скасування санкцій. Таким чином колективний Захід намагався не допустити створення країною ядерної зброї.
Під час першого терміну президентства з 2017 по 2021 роки, Дональд Трамп вийшов з угоди та поновив санкції проти Тегерану, що спровокувало ескалацію у відносинах між країнами.
З приходом на другий президентський термін цього року, Трамп вирішив укласти нову ядерну угоду з Іраном.
На початку березня Трамп у листі верховному лідеру Ірану аятолі Алі Хаменеї запропонував укласти нову угоду щодо своєї ядерної програми, а у разі відмови пригрозив масованими ударами по території країни, зокрема по іранських ядерних об’єктах.
Іран заявив про готовність до переговорів, але через посередників. Водночас, на тлі жорстких погроз Вашингтону, Тегеран привів у повну бойову готовність свої ракетні війська.
Детальніше про ризик силового протистояння між США та Іраном, – читайте в аналітичному матеріалі РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.