Також на сьогодні заплановане засідання Ради Україна-НАТО.
У Брюсселі у штаб-квартирі НАТО сьогодні відзначають 75-у річницю з дня створення Альянсу. З вітальним словом виступали генеральний секретар НАТО, голови Військового комітету НАТО та міністри закордонних справ. Деякі з них згадали про війну в України та важливість прийняття України до Альнясу.
На сайті Альянсу також повідомили, що сьогодні пройде засідання Ради Україна-НАТО. Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба матиме з генеральним секретарем НАТО спільний брифінг.
Про російську загрозу під час виступу згадав міністр закордонних справ Польщі.
“Коли НАТО заснували моя країна, Польща, була у пастці по інший, хибний, бік”, – сказав він, згадавши про комуністів та радянську номінацію.
Міністр додав, що, на щастя, імперія зла була зруйнована і Польща приєдналася до НАТО.
“На жаль, Росія знову на марші. Але, на щастя, ми є один в одного, у компанії демократичних, удома. Протистоїмо знову – як камінь. Давайте отримаємо перевагу знову”, – сказав польський міністр.
Про російську окупацію згадав і естонський міністр, додавши, що Росія – досі агресивна країна. Він зауважив, що Україні важливо дати можливість стати членом НАТО, як колись цю можливість дали Естонії.
Також про радянську окупацію говорив міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш. Його литовській колега сказав, що не виключено, що найбільша битва для НАТО ще попереду.
Румунська міністерка закордонних справ сказала, що Росія веде брутальну війну проти України і це змінило безпекові ситуацію на багато років уперед. Вона закликала робити більше для підтримки України – аж до її перемоги.
Про війну в Україні згадав і міністр закордонних справ Словаччини. Його словенська колега підкреслила, що українці заслуговують жити в мирі і стабільності, як країни-члени НАТО.
Організація Північноатлантичного договору була заснована 1949 року Бельгією, Канадою, Данією, Францією, Ісландією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Португалією, Великою Британією, США.
У 1952 році до них приєдналися Туреччина і Греція, а в 1955 – Німеччина. У 1982 членом НАТО стала Іспанія. Наступна хвиля розширення припала на 1999, коли до Альянсу вступили Чехія, Угорщина, Польща. У 2004 членами НАТО стали Болгарія, Румунія, Словаччина, Словенія, Литва, Латвія, Естонія. У 2009 – Албанія і Хорватія. В 2017 – Чорногорія. У 2020 – Північна Македонія. Після початку повномасштабного нападу Росії на України членами НАТО стали Фінляндія і Швеція.
“НАТО пропагує демократичні цінності та дає членам можливість консультуватися та співпрацювати з питань, пов’язаних з обороною та безпекою, щоб вирішити проблеми, зміцнити довіру та, у довгостроковій перспективі, запобігти конфліктам”, – декларує Альянс політичну діяльність.
У військових відносинах НАТО прагне до мирного вирішення суперечок. Якщо дипломатичні зусилля зазнають невдачі, блок має військову силу для проведення операцій з врегулювання криз. Вони здійснюються відповідно до положення про колективну оборону установчого договору НАТО – статті 5 Вашингтонського договору або згідно з мандатом Організації Об’єднаних Націй, окремо чи у співпраці з іншими країнами та міжнародними організаціями.
П’ята стаття означає, що напад на одну країну НАТО означає напад на всіх, тож і відповідь на атаку має бути відповідною.
За час повномасштабної війни в Україні російські засоби повітряного ураження декілька разі вилітали з української території на територію деяких країн НАТО, але Альянс в цьому умислу не бачив.