Голова парламентського комітету з питань містобудування та очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк заявила, що без ухвалення закону про обов’язковість Містобудівного кадастру на державному рівні цифровізація будівельної галузі може опинитися під загрозою. Наявність відповідної норми у законодавстві є критичною умовою для захисту досягнень у боротьбі з корупцією у сфері забудови, повідомляє “Кіровоград Кропивницький” з посиланням на PolitExpert.
Перші кроки цифровізації та ЄДЕССБ
За словами Шуляк, цифровізація у будівництві почалася ще 2019 року з прийняттям закону про Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Хоча тоді в успіх цієї ініціативи вірили не всі, сьогодні система охоплює тисячі користувачів і десятки тисяч дозволів уже видано через електронну платформу.
“Якби чиновники, для яких прозорість була б загрозою, відразу зрозуміли наслідки цього кроку, опір був би значно більшим. Але нам вдалося запустити процес”, — зауважила вона.
Однак, незважаючи на старт Кадастру в пілотному режимі, його статус досі не закріплений на рівні закону. Це, як підкреслює Шуляк, дає підстави побоюватися, що цифрові рішення можна буде легко відкотити.
Законодавчий вакуум і небажання місцевої влади
Шуляк наголосила, що в Україні вже є законодавча база для ЄДЕССБ, програми єВідновлення, Реєстру пошкодженого майна та інших цифрових сервісів. Проте саме для Містобудівного кадастру державного рівня, який повинен стати базою для всіх публічних цифрових інструментів у цій сфері, відповідного закону немає.
“Якщо ми не закріпимо Кадастр у законі, з’явиться ризик повернення до старих корупційних практик, коли чиновники самостійно приймають рішення без публічного контролю”, — наголосила парламентарка.
Вона додала, що на заваді цифровим реформам стоїть також саботаж на місцях. Органи місцевого самоврядування, за словами Шуляк, часто не оновлюють та не створюють містобудівну документацію, оскільки це не відповідає їхнім інтересам.
Вигідне зволікання: корупційний спротив змінам
Шуляк навела приклад із планами просторового розвитку, які мали стати обов’язковими з 1 січня 2025 року. Вони мали скасувати використання детальних планів територій — інструменту, що часто використовувався для маніпуляцій у містобудуванні. Проте під тиском місцевих еліт введення закону перенесли аж до 2028 року.
“Показовим був виступ мера одного з міст на Конгресі місцевих і регіональних влад — він майже благав Президента перенести терміни. І таки домігся свого”, — згадала Шуляк.
Причина такої реакції, за її словами, очевидна. Операція САП і НАБУ “Чисте місто” показала, що ухвалення містобудівних умов і обмежень може приносити корупційний прибуток до 4 мільйонів доларів. Тож спротив змінам не випадковий — цифровізація позбавляє чиновників цих неформальних прибутків.
“Саме тому в нас так повільно впроваджується Кадастр і досі немає актуальних генеральних планів у багатьох містах”, — підсумувала вона.
До цього Шуляк розповіла про ключові особливості нового законодавства щодо будівель.