Емманюель Макрон / Фото: Associated Press
Російська загроза стала очевидною для всіх притомних держав та лідерів, а тема відправлення західних військ до України стала так званим "наративом на Європейському континенті".
Заяви президента Франції Емманюеля Макрона про можливість у майбутньому відправлення західних військ до України позитивні, проте нічим не підкріплені.
Про це в ефірі Громадського радіо сказав політичний консультант, військовослужбовець ЗСУ Олександр Антонюк.
Раніше видання Politico опублікувало матеріал, в якому, зокрема, зазначило, що Франція створює альянс країн, які потенційно готові до відправлення західних військ до України. Зазначається також, що у процесі пошуку союзників з цього питання Париж поглиблює своє протистояння з більш обережним Берліном.
Антонюк назвав заяви Макрона симетричною відповіддю тим погрозам, якими сьогодні РФ намагається шантажувати Захід. Проте поки слова президента Франції нічим не підкріплені.
“Але разом з тим мені це нагадає формат “Рамштайн”, той альянс країни, які погодилися допомагати нам зброєю. на початковому рівні «Рамштайн» давав позитивний результат, сьогодні ми бачимо, які втрати…, що нам довелося залишати Авдіївку… Відсутність боєприпасів робить свою справу. Аналогічна ситуація, думаю, буде із військами”, — зазначив Олександр Антонюк.
Він нагадав, що в Європі діє механізм колективного захисту — НАТО, тому фактично в жодній країні немає повноцінно укомплектованої армії. Водночас він визнає, що заяви президента Франції Макрона є позитивними для України.
Проте, на думку військового, жодна з країн світу, ймовірно, не готова висилати свої війська на допомогу Україні.
“Інша справа — якщо ми говоримо про те, як можна доповнювати Інтернаціональний легіон, який є у складі Збройних сил України. У нас така опція є…, по бюрократії там все чисто і законно…, це контрактна форма”, — додав боєць.
Нагадаємо, раніше президент Франції Емманюель Макрон припустив, що введення своїх військ до України можливо.
Експерти вважають, що французький президент прагне заручитись широкою підтримкою всіх політичних партій у парламенті, а не одноосібно ухвалювати складні рішення.