На кадровий голод у сфері медіа редактори нарікають уже давно. Особливо відчутний брак людей у регіонах, де молодь починає кар’єру в сфері медіа і переїжджає до столичних та всеукраїнських медіа. Кропивницький – не вийняток. І попри те, що в місті два виші готують журналістів за спеціальністю, молодь не поспішає долучатися до роботи в місцевих медіа. За подолання проблеми взявся місцевий журналістський хаб “Медіабаза.Кропивницький”, який з початку повномасштабного вторгнення підтримує медіасферу регіону. Об’єднавши зусилля з редакторами місцевих видань, хаб запустив спецпроєкт “Медіашкола”, відкривши можливість студентам будь-якої спеціальності доторкнутися до реального життя інформаційного простору регіону.
Брак людей у медіасфері – проблема, що погіршилася
Журналістський хаб «Медіабаза.Кропивницький» – один із мережів хабів “Медіабаза”, що створив Інститут Масової Інформації (ІМІ), реагуючи на виклики роботи медійників в умовах війни. Окрім організації енергонезалежних просторів та забезпечення журналістів технікою, захисним обладнанням, хаби досліджують потреби регіональних медіа й реагують на них через спецпроєкти та освітні програми. За понад рік роботи на Кіровоградщині “Медіабаза.Кропивницький” кілька разів досліджував життя регіональних медіа через опитування, фокус-групи та персональні інтервʼю. Кадровий голод – проблема, яка була ще до початку повномасштабного вторгнення, а зараз лише погіршилася, відзначають редактори місцевих медіа.
Катерина Федченко, журналістка видання "Точка доступу"
На Кіровоградщині є два виші, де готують фахівців у сфері журналістики. Однак після отримання освіти випускники вишів не поспішають на роботу у медіа. Загалом пошук кадрів – це справа, як-то кажуть, в довгу.
Як редакторка регіонального онлайн-видання я зміцнюю свій колектив як можу, проте і не перешкоджаю персональному розвитку працівників. Тому більшість тих, хто йшов від нас, згодом переїжджали в інші міста / країни й потужно зрушували свою кар’єру. Однак щоразу, коли мені доводиться оголошувати пошук журналіста, я почуваюся напружено. Затяжні пошуки можуть наштовхнути на думку, що редакція має сама виростити тямущого журналіста… Проте зараз мені дедалі частіше здається, що аби було кого вирощувати, треба спершу його «народити». Бо за останні два роки з місцевого університету (мова про Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка — прим. ред.) самородки на практику до нас не приходили, хоча щороку заклад набирає групу журналістів, – ділиться своїм досвідом пошуку людей у команду редакторка інформаційного порталу “Гречка” Анастасія Дзюбак.
Медіашкола – освітній проєкт для посилення інтересу студентів до роботи в медіа
Спробою полегшити кадрову кризу в медіа регіону став освітній проєкт "Медіашкола", що запустив хаб "Медіабаза.Кропивницький" у співпраці з 7 редакціями обласного центру (онлайн-видання “Гречка”, “Точка доступу”, “CBN”, “Перша електронна”, друковані газети “Кіровоградська правда”, “Нова газета”, телеканал “Суспільне Кропивницький”). Головна мета – обʼєднати зусилля для залучення молоді на роботу в місцевих ЗМІ. Хаб взяв на себе роль організатора проєкту, редактори видань – спікерство на заняттях проєкту та організацію стажування для учасників Медіашколи. До участі запрошували студентів різних спеціальностей та вишів. Головна умова – проходження обох етапів проєкту.
На зустрічі з редакторами була озвучена проблема – брак кадрів. А якщо є проблема – знайдеться і рішення. Головне долучити до процесу усі зацікавлені сторони та бути готовим, що ваше бачення проєкту відрізнятиметься від фінального результату. І нехай пілотна “Медіашкола” мала свої виклики та факапи, результат, як на мене, досить непоганий”, – розповідає співзасновник “Медіашколи”, координатор хабу “Медіабаза.Кропивницький” Павло Лісниченко.
Співзасновник Медіашколи, координатор хабу “Медіабаза.Кропивницький” Павло Лісниченко
Проєкт тривав понад місяць і складався із двох етапів: навчання та стажування у редакціях на вибір. У межах навчання редактори ділилися знаннями та досвідом створення контенту для медіа. Далі студенти могли пройти одноденне стажування в кожній із редакцій-партнерок проєкту.
Загалом на участь у проєкті зареєструвалися 18 студентів спеціальностей журналістика, українська філологія, педагогіка, право, психологія, які навчаються у вишах Кропивницького, Києва, Запоріжжя. Лиш 12 з них зважилися на стажування, обираючи редакції відповідно до своїх інтересів.
Рідко, коли трапиться можливість отримати стажування в стількох редакціях. Я мала можливість постажуватися у Гречці, Точці доступу, Новій газеті, Суспільному і всі вони працюють абсолютно по-різному. Я вчуся на 3 курсі, йшла зі сподіваннями знайти роботу і цей проєкт був для мене можливістю побачити як реально працюють редакції, – ділиться враженнями Катерина Антонюк, студентка місцевого ЦДУ ім. В. Винниченка.
Працевлаштовані студенти – якісний “профіт” Медіашколи
Тісний контакт студентів із журналістами-практиками посилює мотивацію молоді долучатися до роботи у медіа. Це відзначили і самі студенти, і показали результати пілотного проєкту. Із 12 стажерів четверо отримали пропозиції до працевлаштування. На фінал проєкту 1 студентка вже працювала у редакції місцевого видання.
Мене підштовхнула до участі в Медіашколі викладачка. Але зараз я розумію, що заповнити реєстраційну форму було дуже вдалим рішенням. Після навчального блоку Медіашколи я мала можливість потрапити у низку редакцій на стажування. Прийшла до “CBN”, отримала завдання, мені сподобалися і робота, й атмосфера. Увечері запитала в редактора про умови співпраці, на наступний день розпочала тижневе стажування. Зараз уже працюю в редакції. Медіашкола однозначно додала знань, які також будуть помічні у навчанні. Починаються нові теми в університеті – я відчуваю, що я вже знаю більше, вчитися легше, – розповідає про результати участі в проєкті Марія Кубай, студентка ЦДУ ім. В. Винниченка.
Студенти також відзначають, що такий проєкт допомагає на етапі навчання в університеті з пошуком роботи, адже показує реальний стан справ у медіасфері, дає можливість доторкнутися до роботи в редакції і чітко зрозуміти чи насправді це твоє. Для когось же це ще й можливість повернути бажання працювати у сфері медіа, яке на фоні теоретичного навчання на парах швидко зникає.
Я вчуся зараз на 4 курсі університету. Реєструючись на Медіашколу сподівалася почерпнути чогось нового у цій сфері. А вийшло так, що я знову хочу працювати у цій професії! За 4 роки в університеті бажання розвиватися у цій сфері відпало, зараз навпаки – захотілося йти і працювати. Бонусом від участі у Медіашколі стала ще й спільнота однодумців, адже я вчуся у Києві і нікого із сфери медіа у Кропивницькому не знала, – говорить про вплив проєкту на своє життя Дарʼя Коваленко, студентка столичного КНУКІМа.
Редакторка Першої електронної газети Світлана Томашевська
Завдяки участі у Медіашколі я перестала романтизувати журналістику. Я мріяла про роботу в цій професії в 9 класі, зараз же усвідомила, що хочу повернутися до цієї мрії, адже розумію що на мене очікує у сфері медіа і що конкретно маю зробити, аби стати журналістом, – розповідає Ангеліна Гончар, студентка педагогічної спеціальності, яка продовжує стажування після Медіашколи.
Медіашкола – проєкт, який легко повторити
Після оцінки пілотного проєкту хаб “Медіабаза.Кропивницький” готується до запуску нового сезону Медіашколи. По-перше, говорить Павло Лісниченко, проблема з кадрами не зникла, по-друге, студентів варто мотивувати до роботи в медіа.
При організації цієї Медіашколи ми спілкувалися із викладачами журналістських спеціальностей. Вони говорять, що студенти вже з перших курсів ідуть десь працювати. І не всі біжать фрілансити у редакціях – тут ми конкуруємо із вакансіями барист, офіціантів та інших професій, де можна заробити навчаючись паралельно. У нас були випадки на Медіашколі, коли студенти могли не прийти на стажування чи піти посеред дня, нічого не сказавши. Це про мотивацію та відповідальність, які варто посилювати. Це можуть робити й редакції, і виші, і неформальні проєкти, як наш, через партнерство та нові формати навчання, – підкреслює Павло.
Майданчиком для проведення Медіашколи став відомий у Кропивницькому простір неформальної освіти – креативний простір "KOWO". Освітньою платформою для таких проєктів можуть бути як журналістські хаби, університетські простори, так і приміщення самих редакцій.
Учасники Медіашколи у Кропивницькому відвідували освітні тренінги тричі на тиждень у вечірній час. Утім інтенсивність такого освітнього проєкту можна підлаштовувати під місцевий контекст та реалії життя молоді в тому чи іншому регіоні. Як і саме наповнення Медіашколи.
Неформальна зустріч учасників Медіашколи з редакторами
А от відбір студентів, радять місцеві редактори після організації стажувань для учасників проєкту, варто зробити більш складним, із проходженням додаткових тестових завдань. Тоді до проєкту вдасться долучити дійсно мотивованих студентів, які готові навчатися і йти працювати у медіа, а не просто прагнуть прослухати курс.
Загалом же кропивницька Медіашкола виправдала очікування, відзначають у “Медіабаза. Кропивницький”. Тож подібні спецпроєкти можна запускати і в інших регіонах, де працює мережа хабів “Медіабаза”.