Те, що багатьом з українців невідомо, що таке атака з використанням SQL-ін'єкції (SQLI), не означає, що вони не можуть стати її наступною жертвою. Навіть великі компанії, такі як BBC, Yahoo, LinkedIn та British Airways, зазнавали атак хакерів. Під час таких зламів шахраї крали особисту інформацію: ідентифікаційні номери, дати народження, адреси та банківські реквізити співробітників та клієнтів.
Я, Ярослав Гордійчук, вважаю вкрай важливим порушити цю тему та розкрити способи захисту від таких загроз.З іншими напрацюваннями стосовно кібербезпеки можна ознайомитись на персональній сторінці:https://yaroslav-gordiychuk.com.ua/.
Детальніше про SQL-ін'єкції: що це таке?
Щоб одразу було зрозуміло, з чим ми маємо справу, скажу, що SQL-ін'єкція – це спосіб зламу сайтів, коли хакер вставляє шкідливий код через звичайні поля для введення даних. Наприклад, замість логіну або паролю. Погодьтеся, тут немає нічого складного. Достатньо просто знати послідовність символів, яка змусить базу даних сайту видати або змінити інформацію.
Найнеприємніше, що попри всі завіряння у забезпеченні конфіденційності та безпеки інформації, це може статися непомітно навіть для власника інтернет-порталу. Хтось просто випадково запустить шкідливу команду.
Провівши ретельне дослідження, я виявив, що проблема з безпекою онлайн середовища виникла ще наприкінці 1990-х років. Як раз почали масово використовуватися платформи для створення веб та десктопних додатків, і чим популярнішими ставали такі технології, тим частіше фіксувалася вразливість. Механізм по суті залишився той же. Як правило, атака відбувається, коли веб додатки не перевіряють або не фільтрують те, що вводить користувач.
Наслідки атак через SQL-ін'єкції
Поза сумнівом, успішні SQL-ін'єкції матимуть для пересічного українця вкрай негативні наслідки, зокрема:
- Контроль над системою хакерами. Шахраї все частіше використовують SQL-ін'єкції для пошуку облікових даних користувачів у базі. Чи можуть вони після цього видавати себе за цих користувачів? Звісно, і такий лжекористувач може бути адміністратором будь-якої бази даних з усіма привілеями та повноваженнями.
- Заміна та видалення інформації. Вразливість системи може дозволити злому та поганому хакеру отримати максимальний доступ до сервера бази даних. Після цього йому вже не важко буде здобувати та виводити будь-яку інформацію з неї.
- Крадіжка даних. Також ці підступні та шкідливі SQL коди можуть легко змінювати або додавати будь-які дані до бази. До чого це призведе? Шахрай заволодіє номерами банківських карток, логінами й паролями. Тепер злочинник без перешкод зможе, наприклад, анулювати транзакцію, змінити баланс і навіть переказати кошти на свій власний рахунок.
Ефективні способи виявлення та запобігання загрозам
Наслідки хакерських атак бувають дійсно катастрофічними. Маючи великий досвід, я вважаю, що своєчасний захист — це одна з ключових задач у сфері кібербезпеки. Ось деякі способи, що допоможуть запобігти загрозам.
Інструменти для автоматизації процесу виявлення SQL атак
У світі кібербезпеки характер атак постійно еволюціонує, але глибоке розуміння їхньої природи дозволило мені знайти декілька дієвих інструментів, які допомагають автоматизувати процес виявлення загроз.
- OWASP Zed Attack Proxy (ZAP). Потужний софт для тестування безпеки вебдодатків. Особисто мені подобається це рішення з його функцією автоматичного сканування.
- Burp Suite — один із найпопулярніших інструментів для аудиту вебзастосунків як в ручному, так і в автоматичних режимах. Працює на всіх операційних системах.
- Acunetix — сканер вразливості, визнаний в усьому світі. Дозволяє автоматично перевіряти навіть дуже складні й захищені сайти на наявність вразливостей.
Для багатьох могло стати одкровенням, що введення одного лише кода дозволить хакерові викрасти інформацію користувачів або навіть повністю контролювати сайт. Водночас ми бачимо, що існують надійні способи захисту від загроз на вебсайтах.
Я впевнений, що впровадження новітніх технологій та фільтрація користувацьких даних є дієвими кроками. Все це в купі допоможе запобігти активації SQL кодів і разом з ними небажаній зміні чи втраті даних.
Автор матеріалу Ярослав Гордійчук.
#реклама