“Їх чекають вдома”: акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти відбулася у Кропивницькому

Сьогодні, 9 лютого, у Кропивницькому на площі Героїв Майдану відбулася традиційна акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти “Не мовчи! Полон вбиває!”, передає кореспондентка Точки доступу.

Максима Бойка чекає вдома мама Світлана. Чоловік зник 22 квітня 2023 року на околицях Бахмута. Він разом з побратимами виконував бойове завдання, був тяжко поранений.

“Забрати його звідти не змогли і на сьогодні він вважається безвісти зниклим. Шукаю його, де можу, виходжу на акції. Я його голос тут, бо він стояв та захищав всіх нас. Безвісти зниклі – це не забуті. Про них завжди пам'ятають. Молимось, чекаємо, надіємось і віримо, що він якнайскоріше повернеться додому”, – говорить Світлана.

Максим Бойко з 19 років присвятив своє життя ЗСУ, чоловік професійний військовий. Влітку йому виповниться 32 роки. 

“Він проходив службу в зоні АТО, виїжджав на всі бойові завдання”, – розповідає Світлана Бойко.

У вересні 2022 року чоловік звільнився з лав ЗСУ, коли почалася повномасштабна війна він добровольцем пішов до війська.

Мама Богдана Скупнєвського Світлана також прийшла сьогодні на площу Героїв Майдану, щоб підтримати сина, який знаходиться в російському полоні. Чоловік потрапив у полон на Маріупольському металургійному комбінат імені Ілліча: 

“Син неодноразово отримував грамоти та похвали за військову службу. У лютому йому виповниться 24 роки”.

Богдан Скупнєвський був наводчиком града, йому дуже подобалась військова служба. 

Його мама розповідає, що наразі не має ніяких звісток про сина, проте звільнені військовополонені розповідали їй, що він живий і що чули його прізвище.

“Побачила на відео, що син потрапив у полон. Його разом з побратимами вели до автобуса. Окрім того, отримала лист з Оленівки: “живий-здоровий, руки-ноги на місці”.

Нацгвардійця Анатолія Пасічника чекає вдома сестра. У травні 2024 року рідним прийшло сповіщення, що Анатолій зник безвісти у Донецькій області. Більше ніяких звісток не отримували. 

У мирному житті чоловік працював охоронцем на заводі, сам він родом з села Лісове Олександрівської громади. Анатолій Пасічник добровольцем пішов на фронт. 

 

 

#зниклі безвісти #військовополонені

dostyp.com.ua

Exit mobile version