У Кропивницькому відбулася щотижнева акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти
— 09 березня 2025, 14:25
Сьогодні, 9 березня, на площі Героїв Майдану відбулася щотижнева акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти під час війни з росіянами, передає кореспондентка Точки доступу.
Традиційно акція розпочалася о 12:00 і тривала годину. Рідні українських захисників, які зникли безвісти чи опинилися в російському полоні, тримали в руках прапори з фотографіями військових.
71-річна Любов Чеботар з Катеринівської громади приїхала до Кропивницького. Жінка розшукує сина Віталія, який зник безвісти 4 грудня 2023 року. Чоловік мав за плечима військовий досвід, адже брав участь в антитерористичній операції. На момент повномасштабного вторгнення перебував в резерві, але не міг залишатися осторонь і 24 лютого пішов до військкомату добровольцем.
“57-му бригаду дуже багато перекидали. Де він тільки не був! Останній раз його з побратимами перевели до Харківської області у Куп’янський район у село Синьківка. Там він зник. 4 квітня буде один рік і три місяці, як ми його шукаємо”, – розповіла пані Любов.
Рідні не отримували жодної звістки про Віталія. У мирному житті чоловік працював водієм, цього року йому виповниться 47 років.
Зеленюка Сергія розшукує сестра Оксана Ільяшенко. Чоловік зник безвісти 13 вересня 2023 року під Бахмутом під час виконання бойового завдання, був гранатометником. Ніяких звісток родина військового про можливе перебування чоловіка не отримувала.
Сергія Замятіна, який служив у 117-й окремій механізованій бригаді, розшукує сестра Ірина. Чоловік зник безвісти 9 вересня 2023 року у селищі Роботино Запорізької області. По сей день рідні не отримали ніяких звісток, як і збігів ДНК.
“Чекаємо, віримо. На нього чекає також маленька донька, якій в травні буде 2 роки. Він бачив її всього два рази. Сергій був дуже добрим, завжди допомагав всім, ніколи не відмовляв. Коли йому прийшла повістка, у червні 2022 року, не вагаючись пішов до війська”, – розповідає Ірина.
Юрія Кириченка розшукує дружина Оксана. Жінка приїхала до Кропивницького з Великої Виски. Чоловік зник безвісти у Луганській області біля села Білогорівка 10 лютого цього року. Чоловіка мобілізували пів року тому, він пройшов навчання і служив снайпером:
“Він 5 місяців був “на нулю”. Останній час чоловік говорив, що було дуже важко. Йому разом з побратимами вдалося покинути свої позиції та дійти за 10 кілометрів до інших хлопців, де був інтернет. Чоловік телефонував мені та розповідав жахливі речі – їсти їм скидали один раз на тиждень, води не давали. Посилки, які я передавала, не доходили. Просив про допомогу. 9-го лютого він зателефонував, 10-го лютого зник”, – розповідає Оксана.
Жінка самостійно дізналася, що чоловік зник безвісти, у військовій частині нічого не говорять.
Руслан Скляніченко зник безвісти поблизу Часового Яру 28 квітня 2024 року. Обставин зникнення чоловіка дружина Катерина не знає. Знає лише, що Руслан вийшов на завдання і зник, був командиром групи.
Дмитра Чорного чекають вдома бабуся та наречена. Хлопцеві 23. Він потрапив у полон у Маріуполі. Дмитро був студентом та у 19-ть років вирішив підписати контракт з ЗСУ. Говорив рідним, що заробить гроші на машину і повернеться до навчання.
Нещодавно Дмитро телефонував нареченій по відеозв’язку. Розмова тривала 5 хвилин. Хлопець говорив, що в нього все добре, але дівчина бачила, що він дуже виснажений.
Дмитра Чорного включають у списки на обмін, рідні сподіваються побачити його найближчим часом.
зниклі безвісти військовополонені