Крім китоподібних, явними переможцями є морські слони, які затримують дихання під час пірнання на термін до двох годин.
Середня тривалість занурення дзьоборилих китів у дослідженні склала 59 хвилин / фото wikipedia
Судячи з найтривалішого зареєстрованого занурення, титул тварини, яка може затримувати дихання під водою найдовше, дістається дзьоборилам Кюв’є.
Під час 5-річного дослідження 23 представників цього виду вчені зафіксували, що одна особина пірнала – і, таким чином, затримала дихання – на колосальні 3 години 42 хвилини. Для порівняння, світовий рекорд людини становить 24 хвилини 37 секунд, пише IFLScience.
При цьому середня тривалість занурення дзьоборилих китів у дослідженні становила 59 хвилин. Крім того, тільки у 5 відсотків спостережуваних були занурення тривалістю понад 1 годину 17,7 хвилин.
Відео дня
Відомо, що кашалоти проводять під водою близько півтори години, перш ніж знову спливуть, щоб подихати. Крім китоподібних, явними переможцями є морські слони, які затримують дихання під час пірнання на термін до двох годин.
Як вони можуть так довго затримувати дихання
Однією з причин того, що морські ссавці, які глибоко пірнають, можуть залишатися під водою так довго, є те, що їхні м’язи наповнені білком під назвою міоглобін, який зберігає кисень і забезпечує зручне подавання його до м’язових клітин.
У людей теж є міоглобін, але в значно менших концентраціях – у нас надто багато білків, що розташовані близько один до одного, можуть злипатися і спричиняти захворювання. То чому ж у китів, тюленів і їм подібних такої ж проблеми немає?
Згідно з дослідженням 2013 року, міоглобін дайверів ссавців ссавців заряджений позитивно.
“Подібно до однакових полюсів магніту: білки відштовхують один одного. Таким чином, ми думаємо, що тварини здатні упаковувати дуже високі концентрації цих білків у свої м’язи й уникати їхнього “прилипання” і закупорки м’язів”, – сказав автор дослідження доктор Майкл Беренбринк.
Однак міоглобін може бути лише частиною історії. Дослідники також підозрюють, що дзьоборили Кюв’є, зокрема, можуть мати низьку швидкість метаболізму, а це означає, що вони не будуть так швидко витрачати кисень.
Коли їм зрештою доводиться переключитися на метаболізм без кисню – анаеробне дихання – вважається, що кити краще переносять лактат, що накопичується в м’язах.
Новини про тварин – деталі
До кінця останнього льодовикового періоду американські гепарди, величезні істоти, схожі на броненосців, і мамонти називали Північну Америку своєю домівкою. Але вчені довгий час спантеличувалися тим, чому ці тварини та інші представники мегафауни – істоти вагою понад 100 фунтів (45 кілограмів) – вимерли близько 10 000 років тому.
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science, періоди швидкого потепління, звані інтерстадіалами, і, меншою мірою, люди льодовикового періоду, які полювали на тварин, відповідальні за зникнення мегафауни континенту. Інші дослідження покладають більше провини на людей, і деякі дослідники кажуть, що винні багато факторів.