Проєкт водневої стратегії до 2050 року передбачає досягнення виробництва водню в Україні до 1,3 млн тонн у 2035 році та до 3 млн тонн у 2050-му.
Як передає Укрінформ, відповідний документ оприлюднило Міністерство енергетики.
Зазначається, що у строк до 30 днів приймаються пропозиції та зауваження до проєкту стратегії.
«Стратегія визначає досягнення виробництва низьковуглецевого водню в обсягах до 1,3 млн тонн у 2035 році та до 3,0 млн тонн у 2050 році, залежно від обсягів експорту та внутрішнього попиту», – йдеться у проєкті документа.
При цьому споживання водню визначається в обсягах від 0,1 до 0,5 млн тонн у 2035 році та до 1,5 млн тонн у 2050 році залежно від обсягів попиту на внутрішньому ринку.
Передбачається, що для виробництва водню може використовуватися електроенергія з енергосистеми за умови укладання прямих договорів купівлі-продажу електричної енергії та використання гарантій походження. Крім того, може використовуватися біометан як заміна природного газу при виробництві водню шляхом парового риформінгу метану та експортуватися до ЄС.
Перспективним визначається виробництво водню з використанням атомної енергії (т. зв. «рожевий» водень) та на основі викопного палива з уловлюванням вуглецю («блакитний» водень).
Очікується, що водень можна буде використовувати у секторі теплопостачання, на транспорті (зокрема, громадському), у різних видах промисловості (металургія, виробництво цементу, тощо). Крім того, прогнозується експорт водню в обсягах від 0,8 до 1,2 млн тонн у 2035 році та від 1,5 до 2,8 млн тонн у 2050 році.
За попередніми оцінками, інвестиційні потреби для електролізного потенціалу 10 ГВт можуть становити до 13,5 млрд доларів.
Зазначається, що на сьогодні в Україні не врегульовані правові, економічні та організаційні засади для виробництва, транспортування, зберігання та використання водню за секторами. Крім того, відсутні визначені стандарти та нормативні вимоги, що регулюють якість, безпеку та екологічні аспекти застосування водневих технологій. Тому на першому етапі реалізації стратегії передбачається створення нормативно-правової бази для розвитку водневої енергетики.
Стратегія також передбачає створення «водневих долин» на Закарпатті, біля міста Рені на Одещині, біля Новояворівська та Дашави на Львівщині. Один із потенційних проєктів водневого виробництва може розміститися у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2021 року чотири компанії – оператори газотранспортних систем Європи, в тому числі й ТОВ «Оператор ГТС України» (ОГТСУ), об’єднали зусилля для створення водневої магістралі через Центральну Європу.
У 2020 році Євросоюз затвердив Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи до 2050 року, у якій, зокрема, Україну визначено пріоритетним партнером завдяки її потенціалу з виробництва «зеленого» водню та наявності інфраструктури, з’єднаної з ЄС.
«Зелений» водень є компонентом Green Deal у переході від традиційних джерел енергії до повної їх заміни на відновлювані джерела. Цей процес може тривати до 25 років. Необхідні капіталовкладення в такий перехід оцінюються для України принаймні у 100 млрд доларів.