Під час онлайн-спілкування дуже легко помилитися.
Експерт радить не ставити крапку в кінці “відповіді з одного-двох слів” / фото ua.depositphotos.com
Іноді текстові повідомлення легко неправильно зрозуміти. Часто це призводить до того, що одержувач неправильно тлумачить зміст повідомлення через пунктуацію. За словами співавтора книги “Етикет Емілі Пост: Ювілейне видання” Деніела Пост Сеннінга, саме крапки можуть змінювати тон тексту, передає CNBC.
“Різниця між тим, що хтось каже “Смішно!” і “Дуже смішно”, є драматичною з точки зору того, як це буде інтерпретовано”, – пояснює Сеннінг.
Проте коли йдеться про знаки оклику, то тут варто бути обережними.
Відео дня
“Люди вільніше використовують знаки оклику та емодзі в тексті. Крапки можуть додати тону ворожості до коротких повідомлень”, – каже експерт.
За його словами, не потрібно ставити крапку в кінці “відповіді з одного-двох слів”.
Проте якщо ви хочете повідомити, що питання дійсно є серйозним, тоді можна використати крапку. Також є ще один інструмент, який варто використовувати помірковано, йдеться про гумор, адже тон, який неможливо передати текстом, має вирішальне значення для його правильної інтерпретації.
“Дуже важко писати смішно”, – зауважив Сеннінг.
Тому перш ніж надсилати жарт, експерт радить запитати себе: “Чи достатньо налагоджені ці стосунки, чи я маю добре їх знати, щоб він припав до душі?”.
Водночас знаки оклику можна використовувати досить вільно.
“Варто знати, що люди вільніше використовують знаки оклику та емодзі в тексті. Це спосіб показати ентузіазм, і він не вказує на надмірну захопленість поясненням. Їх можна використовувати, щоб змінити тон на позитивний”, – підкреслив Сеннінг.
Інші поради з етикету
Раніше експерт з етикету Джаміля Мусаєва розповіла про фразу №1, яка допоможе правильно закінчити будь-яку розмову. За її словами, найкращим способом завершити розмову є слова: “Дякую за ваш час”.
Також мовознавець Олександр Авраменко розповів, з якого віку потрібно звертатися до людини на “Ви”.
“Спеціалісти з етикету спілкування радять звертатися на “ви” до чужих дітей з 14-16 років”, – наголосив він.