Російська агресія змусила українців переосмислити цінності життя як на особистому, так і на державному рівнях, а отже – має змінитися і наше ставлення до довкілля та до природних ресурсів.
Сподівання на це під час «круглого столу» на тему: «Менеджери зеленої відбудови: формула екоефективності та підготовка кадрів», який відбувся в Укрінформі з нагоди Міжнародного дня довкілля, висловила спеціалістка з відновлення навколишнього середовища (місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади) Програми Розвитку ООН Ольга Сютікова.
Таку трансформацію, на її думку, переживає і вітчизняний бізнес.
«Війна, на жаль, довела, що сучасна людина, сучасний бізнес, промисловість значно більше залежать від екології, ніж здавалося раніше. Ми розуміємо, що наша територіальна цілісність, енергетична та приватна безпека повністю залежать від кліматичних умов, сталості енергетики, від наявних ресурсів, якими ми й наші предки користувалися протягом десятиліть чи сторічь, не замислюючись про наслідки і про те, що цей ресурс є вичерпним», – констатувала експертка.
За її словами, Україна своїм прикладом демонструє Європі та світу, як можна виживати без благ цивілізації, до яких усі звикли. І ми розуміємо, що доступ до критично важливих елементів – як-от, чисті ґрунти і прісна вода, незабруднене токсичними газами повітря – запорука як виживання кожної людини, так і сталої роботи будь-якого бізнесу.
«А доступ до чистого довкілля можливий тільки тоді, коли ми оберігатимемо наші річки, ліси, ґрунти. І переживаючи нині страшну біду, розуміємо, що війна не лише принесла державі непоправні втрати, а й надала неоціненний досвід, яким можна ділитися із партнерами. Сподіваюся, відбулося переосмислення цінностей життя як на особистому, так і на державному рівнях, а отже має змінитися і наше ставлення до довкілля та до природних ресурсів», – сказала Сютікова.
У межах «круглого столу» експерти Асоціації професіоналів довкілля PAEW представили результати всеукраїнського дослідження «Необхідні зміни освітнього інтерфейсу між академічним середовищем і реальним сектором економіки в Україні».
«Третина опитаних підприємств або взагалі не має посади еколога, або таку функцію там виконує особа за сумісництвом, що свідчить про низький рівень екологічного управління підприємствами, можливі недотримання природоохоронних вимог, нераціональне природокористування, відсутність людських ресурсів для впровадження найкращих технологій», – розповіла віцепрезидентка Асоціації PAEW із правових питань Людмила Хоміч.
При цьому майже половина бізнесу, за її словами, стикається з труднощами при заповненні вакансій екологів, серед яких – невідповідність кваліфікації або й відсутність кандидатів. Виправити ситуацію Асоціація професіоналів довкілля планує, втілюючи проєкт з поєднання зусиль екологічного активу, бізнесу, держави, громад, наукової спільноти у підготовці спеціалістів зеленої трансформації та відбудови.
«Протягом трьох останніх років сфера захисту, збереження та відновлення довкілля, сталого розвитку та природокористування гостро відчула усі наслідки війни та нестачі професійних фахівців для подолання цих наслідків. Ключ до розв’язання проблеми – посилення якісної взаємодії державної політики, науки, освіти, муніципалітетів та субʼєктів господарювання. Ми запросили усіх стейкхолдерів до співпраці задля виявлення основних проблем та обʼєднання зусиль в підготовці потрібних спеціалістів», – пояснила керівниця проєкту, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок.
Участь в обговоренні взяли також представники МОН, Міндовкілля, Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, керівники закладів освіти, науковці, представники бізнесу, громад та експертної спільноти.
Проєкт втілювався за сприяння UNDP в Україні та за фінансової підтримки Уряду Швеції.