Якщо ви живете у приватному будинку, для вас запах собаки не буде проблемою, але у закритому приміщенні ці песики швидко зіпсують повітря.
Серед 200 з гаком племінних собачих порід завжди можна підібрти таку, яка підійти вам якнайкраще. Однак зважати треба не лише на переваги, а й на недоліки породи. Деякі з них можуть істотно перекрити для вас усі хороші сторони.
Видання Scotsman проаналізувало дані Американського кінологічного клубу та склало топ-10 найсмердючіших собачих порід. Якими б ласкавими, вірними чи милими не були ці песики, краще оминати їх, якщо ви живете у квартирі чи просто дуже чутливі до запаху “псятини”.
- Лабрадор-ретривер. Більшість власників лабрадорів швидко звикають до запаху свого улюбленця, багатьом він навіть подобається, але стороння людина, яка завітає у ваш дім, одразу відчує запах і навряд чи залишиться у захваті. До того ж лабрадори обожнюють вивалятися у чому-небудь смердючому і потім з гордістю принести цей запах додому.
- Бладхаунд. Поєднання природної жирної шерсті та великої кількості пухкої складчастої шкіри означає, що бладхаунд є досить смердючою породою – регулярне купання може допомогти, але ніколи повністю не позбавить собачого запаху. Вони також схильні до вушних інфекцій, які створюють інші неприємні запахи.
- Бігль. Від природи має сильний запах, який допомагає йому відстежувати інших членів зграї під час полювання. Основним джерелом запаху є його жирна коротка шерсть.
- Мопс. Може бути кілька причин, чому ваш мопс пахне неприємно: представники породи часто страждають на метеоризм, а їхні зморшки шкіри можуть накопичувати різноманітний мотлох, який з часом починає смердіти.
- Сенбернар. Товста подвійна шерсть сенбернара ідеально підходить для збереження тепла в його рідному сніжному альпійському середовищі, але має властивість утримувати запахи. Вони також пускають багато слини, що додає проблем зі смородом.
- Англійський бульдог. Бульдоги особливо схильні до виділення неприємного запаху з рота через карієс, викликаний неправильним розташуванням зубів. У них також є зморшки на морді, які можуть захоплювати частинки їжі, а шкіра під хвостом може легко інфікуватися, викликаючи неприємний запах.
- Йоркширський тер’єр. Його розкішна шерсть швидко накопичує бруд, як і його волохаті вуха, а шкіра навколо рота схильна до інфікування. Однак регулярний догляд і купання зведе до мінімуму небажані запахи.
- Боксер. Немає делікатного способу висловити це: боксер — це порода, яка має серйозну проблему з метеоризмом. Вони також часто страждають від харчової алергії, що викликає свербіж і неприємний запах шкіри. Будьте дуже уважним до того, чим ви їх годуєте – можна дещо пом’якшити ситуацію.
- Кокер спаніель. З довгими звисаючими вухами та масляною шерстю кокер-спанієль – це ще одна собака, якій потрібно багато догляду, щоб вона не смерділа аж надто сильно.
- Шарпей. Проблеми з гігієною виникають через складки шкіри. Щоб зберегти зморшкуватого шарпея чистим, вам потрібно щодня мити його та повністю купати принаймні тричі на тиждень.
Інші матеріали про домашніх улюбленців
Як писав УНІАН, навіть дорослі коти обожнюють гратися зі своїм хазяїном. Іноді це стає проблемою, наприклад, коли вам треба попрацювати за комп’ютером, а кіт весь час лізе на клавіатуру, намагаючись вмоститися між вами та монітором. Цій поведінці є неочікуване пояснення.
Відео дня
Також ми розповідали про те, які породи котів відрізняються найграйливішим характером.
Коментувати